Що каже польська сторона

Прокурор Інституту національної пам’яті (ІНП) припинив слідство, заявивши, що "військова операція відбувалася гуманним чином" та мала "попереджувальний та охоронний характер".

"Не було виявлено дій, які б завдавали громадської або приватної шкоди", – йдеться в офіційному повідомленні на сайті ІНП.

Однак українські історики категорично не згодні з таким рішенням і заявляють, що воно не правове, а політично вмотивоване.

Позиція українських істориків

Центр досліджень визвольного руху, українська неурядова дослідницька організація, член Європейської платформи пам'яті та сумління, проаналізував рішення прокурора ІНП та оприлюднив історико-правову позицію щодо нього. Документ опубліковано на сайті організації.

Українські дослідники заявляють, що "рішення прокурора ІНП суперечить не лише фактам та документальним джерелам, які вже багато років оприлюднені як з польського, так і з українського боку, неодноразово висловлюваній раніше позиції науковців, президентів та парламентів Польщі та України, а й навіть позиції самого ІПН".

Існують докази, які однозначно вказують, що акція "Вісла" мала примусовий характер (відбувалася всупереч волі населення та із застосуванням військових підрозділів), стосувалася переміщення груп населення за національною ознакою (етнічні українці чи члени змішаних польсько-українських сімей) з районів, у яких вони на той момент проживали на законних підставах, а також проводилась за відсутності підстав, які допускаються міжнародним правом.

Тобто це було не просто переселення, а справжня депортація.

"До поміщених до концентраційного табору у Явожно осіб застосовувалися тортури та катування, а заборона повертатися під загрозою повторної депортації або концентраційного табору була переслідуванням групи, яка підлягає ідентифікації, з національних мотивів у зв’язку з проведенням депортації та примусового переміщення цієї групи. Усе це, згідно з нормами міжнародного права, – ознаки злочину проти людяності", – пояснив юрист та історик Сергій Рябенко, представник від України в міжнародному проєкті International Justice for the Communist Crimes of the Platform of European Memory and Conscience.

Проаналізувавши документ польського Інституту національної пам’яті, українські дослідники виявили, що прокурор де факто визнав існування на території Польщі внутрішнього збройного конфлікту між урядом та організованими структурами українського підпілля, які мали всі ознаки комбатантів.

"А отже, ухвалення рішень про переміщення цивільного населення з причин, пов’язаних із таким конфліктом, за умов відсутності нагальних потреб військового часу (як це було у 1947 році), згідно з нормами міжнародного права мало ознаки воєнного злочину", – наголошують у Центрі досліджень визвольного руху України.

Українські історики порівнюють спроби поляків виправдати злочини польських комуністів, які депортували 150 тисяч людей, зі спробами російських пропагандистів виправдати масові депортації кримських татар у 1944 році.

"Висновки прокурора мають небагато спільного із проведенням всебічного, об’єктивного та незалежного розслідування, а викликані радше причинами, що мають політичний характер", – йдеться в оприлюдненому аналізі.

Водночас більш як сотня польський істориків, інтелектуалів та громадських і культурних діячів оприлюднили відкритий лист до керівництва обох палат Парламенту Польщі, де висловили протест та засудження рішення Інституту національної пам’яті про припинення розслідування щодо визнання акції "Вісла" злочином. Вони назвали рішення скандальним і вимагають реакції найвищої влади та однозначної оцінки акції "Вісла" як злочинної. 

• Читайте також: Навіщо Варшаві політизувати Волинську трагедію

Що відомо про операцію "Вісла"

Операція "Вісла" (відома також як акція "Вісла") – етнічна чистка, здійснена протягом квітня-липня 1947 року за рішенням партійного і державного керівництва СРСР, Польщі та Чехословаччини. Використовуючи війська, комуністи примусово депортували близько 150 тисяч українців (за деякими даними – 482 тисячі людей) з їхніх етнічних територій, – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя і Холмщини, – на території в західній та північній частині польської держави, що до 1945 року належали Німеччині.

Майже 4 тисячі людей були ув'язнені в концтаборі Явожно, де вони зазнавали постійних знущань і катувань. Унаслідок катувань загинуло близько 200 бранців.

Людей, які намагалися протистояти депортації, розстрілювали. Окрім того, польські військові вбили 1509 українських повстанців.

Внаслідок операції "Вісла" українців позбавили власних земель, були ліквідовані школи та освітньо-просвітницькі заклади на етнічних територіях українців, ліквідована греко-католицька церква.

Акція супроводжувалася масовим насильством над українським населенням. Польська комуністична міліція озброювала польських селян-шовіністів, що знищували цілі села, вбиваючи навіть дітей і жінок.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.