Буча
Буча Радіо Свобода

Очолити окупаційну владу чи евакуюватися неузгодженим коридором – історія лікарні з Бучі

Читайте по-русски
Сотні медиків жили в стінах лікарні після того, як у місто зайшли рашисти

Перших постраждалих від російського вторгнення рятували в бучанській міській лікарні. Відколи в місто зайшли російські військові, сотні медиків оселилися в стінах медичного закладу. Цілодобово працювали навіть інтерни. Коли в місті не залишилося влади, до окупантів на перемови виходили лікарі. Вони ж і ховали загиблих у братських могилах Бучі. Про те, як жила лікарня в окупації – знає журналістка "5 каналу" Оксана Паращак.

Понад два тижні від початку війни бучанські лікарі працювали тут цілодобово під звуки обстрілів та гуркіт ворожих гелікоптерів. І навіть тоді, коли місто окупували, жоден медик не залишив цю лікарню.

Сюди привозили постраждалих із Гостомельського аеропорту і перших бучанців, поранених російською зброєю. 150 медиків на чолі з Антоном Довгополом лікували людей в жахливих умовах, тижнями не виходячи з приміщення лікарні.

"Починаючи з 6 березня, без води, без каналізації, без їжі, без зв'язку зі світом. Всього ми провели близько 200 операцій. Перша загроза захоплення закладу була 28 лютого – до нас потрапили російські військові поранені. От вони йшли їх визволяти. І колону цю зупинили в районі "Епіцентру", збили 700 м від лікарні. На той момент у мене було 18 бійців ЗСУ з різними пораненнями", – розповідає директор КНП "Ірпінська центральна міська лікарня", заслужений лікар України Антон Довгопол.

Електропостачання в місті не було, тож лікарню рятував генератор. Воду доправляли з місцевої пожежної станції. Непросто було й зв'язатися з кимось телефоном.

"Залазиш на дерево, або під дах, і дзвониш. У тебе одна паличка з'являється, і ти отак з телефона, отак на гучномовець ставиш, щоб вона не пропала, і телефонуєш. Про якісь інтернети – це нереальна історія", – згадує директор КНП "Ірпінська центральна міська лікарня", заслужений лікар України Антон Довгопол.

Лікарню в Бучі, як і в Ірпені, окупанти обстрілювали. На щастя, минулося без жертв. Карети швидкої не працювали в регіоні з 25 лютого. Для медиків кожен виїзд на виклик був небезпечним для життя.

"Надходить нам виклик, що там поранені. Вони виїжджають, їм дорогу просто перекривають військові рф і туди запихують своїх пацієнтів. Наших викидають, а своїх запихують і вже тоді привозили. От у нас тут поранений, надайте йому допомогу. Наші колеги виїжджають, вони приїжджають, починають працювати і розуміють, що це не наш", – згадує чергова медсестра Наталія Куделіна.

На 11 березня морг лікарні був переповнений. На кладовищах поховати людей було ніяк, адже там окупанти регулярно відкривали вогонь. Бучанські медики самотужки викопали могилу біля церкви. Там поховали 67 людей. Того дня це був ще не найбільший жах.

"8 одиниць техніки беруть в кільце лікарню, виходить 14 росіян з автоматами, збирають усіх, хто залишився в холі закладу і "где руководитель?". "Мы приняли решение, что вы возглавите временную администрацию города Бучи, поскольку никого из власти нет". Я кажу: "Не маю жодного бажання брати в цьому участь, дайте можливість лікувати". Вони кажуть: "У вас выбора нет, вы не имеете права покидать территорию больницы, вы будете расстреляны". "Мы завтра приедем к вам в 11 часов, тогда поговорим", – розповідає директор КНП "Ірпінська центральна міська лікарня", заслужений лікар України Антон Довгопол.

Та ніч була для Антона Довгопола найстрашнішою в житті. Не бажаючи очолювати окупаційну владу, лікар вирішив розпочати евакуацію закладу. Всю ніч медики збирали дороге обладнання, щоб наступного дня виїхати з Бучі офіційним зелений коридором. Вранці стало відомо: окупанти зірвали планову евакуацію. Та шляху назад не було: Антон Довгопол наказав рушати неузгодженим маршрутом. До персоналу лікарні долучилося зо дві сотні машин бучанців. Російські військові бачили колону автівок, але завадити евакуації не наважилися.

31 березня Бучу визволили. А вже наступного дня Антон Довгопол повернувся до лікарні. Її швидко відновили після обстрілів і вже 15 квітня в закладі приймали пацієнтів.

Оксана Паращак, Орест Пона, "5 канал"

Нагадаємо, що раніше у Бучі рашисти розстріляли та намагалися спалити родину з дітьми

Читайте також: "Санкції не діють, відключіть кисень від руського геноциду" – як світ відреагував на страшні кадри з Бучі

Нагадаємо, у Бучі в братській могилі рашисти поховали майже 300 людей.

Читайте також: Вбитим зав'язували руки: в підвалі дитячого санаторію в Бучі знайшли катівню

Нагадаємо, раніше в місті Ірпінь виявлено вбитих дітей у віці до 10 років з ознаками зґвалтування та катувань.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

Попередній матеріал
Відпрацьований матеріал: колаборантів у Донецьку та Луганську змінюють, як рукавички – "Терті пляцки"
Наступний матеріал
Майже 20 ракет по будинках та інфраструктурі міста: як Миколаїв пережив найпотужніший обстріл
Loading...
Отут воно їсть, отут спить, а тут сер@: які артефакти "велікого російського народа" знайшли в окопах рашистів біля Бучі

Отут воно їсть, отут спить, а тут сер@: які артефакти "велікого російського народа" знайшли в окопах рашистів біля Бучі

"Коли ми зайшли в Бучу, були гори вбитих людей": полковник Верлатий про те, чи вірить у "хороших росіян"

"Коли ми зайшли в Бучу, були гори вбитих людей": полковник Верлатий про те, чи вірить у "хороших росіян"

Ці особи вискочили в останній хвилі евакуації і зараз усі за кордоном – полковник Верлатий про зрадників

Ці особи вискочили в останній хвилі евакуації і зараз усі за кордоном – полковник Верлатий про зрадників

Як ТрО Бучі нищила москалів на Київщині – бойовий командир Андрій Верлатий у "Час: Online"

Як ТрО Бучі нищила москалів на Київщині – бойовий командир Андрій Верлатий у "Час: Online"

рашисти катували, а потім жорстоко стратили: у Київській області виявили ще одне масове поховання мирних жителів

рашисти катували, а потім жорстоко стратили: у Київській області виявили ще одне масове поховання мирних жителів

Меркель не шкодує про свою політику щодо росії та свідомо проігнорувала запрошення відвідати Бучу

Меркель не шкодує про свою політику щодо росії та свідомо проігнорувала запрошення відвідати Бучу