Після обрання гетьманом Іван Мазепа намагався відновити авторитет гетьманства в Україні. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Перебуваючи під патронатом московського царя Петра I, проводив курс на відновлення козацької держави Війська Запорозького з кордонами часів Хмельниччини. Тривалий час формально підтримував Московське царство у Північній війні зі Шведською імперією, проте 1708 року перейшов на бік шведів.
Після того як Мазепа переконався в тому, що цар нищить основи української державності, він вирішив використати умови, створені Північною війною для розв'язання державницьких проблем іншим шляхом. Цар порушив зобов'язання обороняти Україну від поляків, що було основою угоди 1654 року, український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві.
Говорив вісьмома мовами
Крім української, Іван Мазепа вільно володів російською, польською, італійською, німецькою, французькою, татарською мовами та латиною.
Спокусив чужу дружину
За однією з легенд, при дворі польського короля Яна Казимира Мазепа спокусив дружину пана Фільбовського, який прив’язав голого Мазепу до коня і пустив його в чисте поле. Його дивом врятували українські козаки.
Мав свій герб
Родина Мазеп мала свого власного герба – на щиті червоного кольору, який був увінчаний короною, було зображення срібного хреста з підніжком. Вгорі була латинська літера V. Над щитом зображений шолом з трьома пір’їнами. По праву сторону від хреста – зображення півмісяця, а по ліву – шестикутної зірки.
Був найбагатшою людиною в Європі
У його руках була зосереджена колосальна земельна власність – найцінніший ресурс того часу. Крім того, як керівник держави гетьман мав можливість розпоряджатись вільними та спірними землями. Французький монах допоміг йому розробити таємні рудники із золотою і срібною рудою в Полтавській області. Існують легенди, що після втечі у містечко Бендери привіз із собою золоту карету та коштовності, але за 300 років ані карети, ані інших скарбів знайти не вдалося.
Побив рекорд з тривалості перебування при владі
Іван Мазепа був гетьманом рекордний термін – 22 роки (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.
Намагався об'єднати українські землі
Метою Мазепи як гетьмана Війська Запорозького було об'єднання козацьких земель Лівобережжя, Правобережжя, Запоріжжя і, якщо можливо, Слобожанщини і Ханської України в складі єдиної Української держави під гетьманським реґіментом, встановлення міцної автократичної гетьманської влади у становій державі європейського типу зі збереженням традиційної системи козацького устрою.
Будував кораблі, фортеці та церкви
Саме Іван Мазепа створив перший український флот. На свої особисті гроші він спорудив більш як 100 стругів і 6 сотень човнів, які були розташовані на Дніпрі. Це він зробив, щоб успішно протистояти турецькій армії, і вдавалося це в нього чудово. З метою оборони південних кордонів побудував фортеці на півдні України, зокрема, Новобогородицьку та Ново-Сергіївську на річці Самара.
За свій власний кошт збудував 12 нових храмів та від реставрував 20.
Гетьманську резиденцію Батурин було вирізано московськими військами
Через кілька днів після переходу Мазепи до шведів на гетьманову столицю Батурин напав командувач московитськими військами в Україні князь Меншиков, вирізав усіх жителів: шість тисяч чоловіків, жінок, дітей. Звістка про бойню в Батурині, терор, що його розпочали в Україні війська Московії, заарештовуючи й страчуючи за найменшою підозрою в симпатіях до Івана Мазепи, змінила плани багатьох із потенційних прибічників гетьмана.
Незнята анафема
В 1708 році у зв'язку з переходом гетьмана на бік шведського короля Карла XII в ході Північної війни за наказом російського царя Петра І на нього була накладена анафема – акт відлучення від православної російської церкви гетьмана Війська Запорозького Івана Мазепи, яка не знята до цього часу. Проповідь на прокляття Івана Мазепи проголосив протопіп Новгород-Сіверський Афанасій Заруцький, який згодом отримав за це землі сподвижника гетьмана Мазепи – Івана Бистрицького. Анафема була здійснена російською православною церквою в Троїцькій церкві (нині не існує) міста Глухова (Сумщина).
Українські церкви – Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, Українська православна церква Канади, Українська греко-католицька церква не визнають цю анафему і продовжують служити молебні за упокій душі Мазепи.
Кіно про Мазепу заборонили на росії
Кінострічка "Молитва про гетьмана Мазепу" з Богданом Ступкою у ролі Мазепи, – заборонена в росії як така, що нібито необ'єктивно подає інформацію.
Фільм не рекомендував для показу в росії міністр культури РФ Михайло Швидкий: "Я вважаю, що фільм певною мірою спотворює історію і не піде на користь відносинам росії й України".
Читайте також: Чому Мазепа "грав у любов" із тіткою польського короля – інтриги та конспірації українського гетьмана.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.