Команда пошуковців більше місяця під шквальним артвогнем росіян забирає тіла наших солдатів та окупантів. Далі відповідні структури вирішують питання обміну тілами – російських найманців на українських воїнів. Завдяки таким обмінам рідні загиблих можуть попрощатися та гідно поховати героїв. Про важкий день із пошуковцями дивіться далі у матеріалі воєнкора "5 каналу" Ольги Калиновської.
Звичайне авто всередині має незвичайний вантаж ؘ– вантаж 200. Це умовна кодова назва загиблих військовослужбовців.
Це рештки – переважно російських найманців – "вагнерів" – Олексій Юков з командою збирав та витягував з полів південніше Бахмута – під Кліщіївкою. Це стало можливим, коли сили оборони пішли вперед і ці поля та посадки перейшли під контроль армійців. Команда пошуковців їздить туди уже більше місяця – під швальним артвогнем росіян забирає тіла наших солдатів та окупантів
Читайте також: Хочуть приховати реальні втрати: у Міноборони розповіли, як окупанти утилізують тіла загиблих.
"Стріляли… Тіла у геть поганому стані. Більшості з них – 3-5 місяців. Що цих найманців ліквідували ще взимку або весною, підтверджує зимова форма – російська гірка або британський мультикам, під якими – український піксель. Така комбінація майже на кожному "вагнерівцеві".
Цю тактику – переодягатися в українську форму та підходити до окопів армійців впритул, вдаючи із себе українського солдата, що заблукав, – російські найманці активно використовували у Бахмуті та під ним. Коли воювали тут", – розповів керівник пошукової групи "Плацдарм" уповноваженого з питань пошуку загиблих і безвісти зниклих Олексій Юков.
Це не найприємніша робота. Кожне тіло чи те, що від нього залишилося, потрібно ретельно оглянути та дослідити. Будь-що, знайдене у кишенях чи на тілі, може допомогти з'ясувати – хто це і звідки.
Дивіться також відео: Розшукують тіла загиблих під завалами в Ізюмі.
"Описуємо тіла… У кишенях загиблих – не густо. Колись вологі, а нині сухі серветки, туалетний папір. І через одного – кусачки. В одного на руці – годинник, який досі працює, показуючи київський час. В іншого – червоний браслет. Так окупанти маркували ВІЧ-інфікованих. Вочевидь, цей ліквідований – колишній ув'язнений, якого приватно-військова компанія витягла з в'язниці для війни та смерті", – пояснив Юков.
Коли тіла оглянуть та опишуть їх відправлять у морг. А далі відповідні структури вирішуватимуть питання обміну тілами – російських найманців на українських воїнів. Такі обміни відбуваються постійно. І завдяки ним рідні загиблих героїв мають змогу попрощатися та гідно їх поховати.
"Під Бахмут вони їздили троє. Олексій, Артур та Микола – сапер, хто прокладав до загиблих безпечний шлях. А це було непросто, враховуючи те, що кожен метр української землі там, в Бахмуті та під ним, щільно замінований", – зауважив Олексій Юков.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Артуру у ті пекельні дні найбільше запам'ятався запах у першій посадці, звідки вони вивезли близько 40 тіл. Йому – 26. З Олексієм Юковим Артур знайомий половину свого життя – 13 років, бо є його вихованцем у клубі таїландського боксу. Та одним із пошуковців загону "Плацдарм", який до великої війни шукав загиблих у Другій світовій. Саме спорт та пошуки радянських солдатів підготували Артура до нинішньої роботи .
За більш, ніж півтора року війни - у списки зниклих без вісти за особливих обставин потрапило близько 23 тисяч українців. Більшість із них – військові. Частина цих бійців в полоні, решту потрібно шукати – в полях, лісах і посадках. А це значить, що роботи у пошуковців ще дуже і дуже багато.
Більше інформації про групу "Плацдарм" та їхню пошукову роботу дивіться в програмі "Невигадані історії".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Українці провели в останню путь загиблого воїна Дмитра Коцюбайла – фото
