І знову не готові до зими. Рекордно високі ціни на газ з одного боку, з іншого – нестача вугілля на ТЕС. Та ще й борги за комуналку зростають. Зрозуміло, що Україна переживала енергетичну кризу, і не одну. І всі ми пам'ятаємо віялові відключення, коли знеструмлювалися цілі райони в містах. І ось знову ми ризикуємо залишитися без світла.
Країна начебто має план Б, як то кажуть. Багато що залежатиме від атомної генерації. А ще розглядають варіант відновити імпорт із недружніх сусідніх країн. Але наскільки цей сценарій реальний, поки що ніхто не знає. Тож що буде в Україні з газом, вугіллям та електрикою і де вже починають мерзнути – у сюжеті "Підсумків тижня".
Газова турбулентність. Минулого тижня трусило всіх. Температура щодня опускалася, а градус емоцій підвищувався.
"Зривається опалювальний сезон. Похолодання вже значне, а у нас немає укладених договорів", – наголосив голова Підгородненської міської громади Андрій Горб.
35 гривень і вище. Деякі школи, дитячі садочки пішли на газові торги. Від цін жахнулися.
"Торги були з певними пропозиціями 88 гривень за тисячу кубометрів", – розповів міський голова Броварів Ігор Сапожко.
Газ по 17 гривень для соцсфери влада пообіцяла наприкінці вересня. Уряд, громади та "Нафтогаз" підписали меморандум. Цей документ гарантував блакитне паливо для бюджетників за пільговою ціною. На місцях видихнули з полегшенням, але розслабилися зарано. Уряд відзвітував про готовність до зими, а газу так і не дав.
Громада за громадою, а потім уже й цілі області почали оголошувати режим надзвичайної ситуації. У приміщеннях лікарень, шкіл та садочків температура опустилася нижче 15 градусів. На місцях кивали на Київ, у столиці відповідали: почекайте, ще трішки. У режим очікування всю країну перевела державна бюрократія. Уряд не квапився розробляти текст договору, а без нього пільгове пальне продавати громадам "Нафтогаз" не мав права. Наприкінці тижня урядовці таки текст договору затвердили й почали розсилати громадам. Але ризик зриву опалювального сезону нікуди не подівся.
"Бюджетних установ у нас чимало. Це понад 7 тисяч, укладення таких договорів може зайняти
декілька днів. Зараз справа за тим, наскільки швидко бюджетні установи можуть звернутися до "Нафтогазу" і підписати відповідні договори", – зазначив голова правління "Нафтогазу" Юрій Вітренко.
"Я не знаю можливостей компанії "Нафтогаз". Якщо там працює достатньо працівників, щоб опрацювати, по суті, за вихідні всю Україну", – наголосив голова Приютівської об'єднаної територіальної громади Андрій Коломійцев.
"Опалювальний сезон розпочинаємо тоді, коли середньодобова температура повітря становить менш ніж 8 градусів протягом трьох діб. Ми не маємо таких показників", – каже заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.
Україна модернізує свою газотранспорту систему. Але на перешкоді можуть стати приватні газові монополісти, які не платять за транспортування палива.
"Проблема боргів облгазів – це одна із наших головних проблем. Наразі борг становить близько 9 млрд грн. Існує ризик, що ці борги лише зростатимуть з початком опалювального сезону", – зазначив директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Населення за розподіл газу платить на 90%, тому в облгазів кошти є. Разом із боргами цей опалювальний сезон нагадає українцям добре знайоме слово – дефіцит. То чи вистачить Україні газу, щоб перезимувати?
Від цієї цифри потрібно відмінусувати газ, який не належить державі. Йдеться про пальне приватних компаній, яке вони лише зберігають в українських сховищах, а продати його можуть коли і кому заманеться.
"Тут сказати, скільки є газу "Нафтогазу", який буде для населення використаний, складно. Якщо забрати технологічний газ, буферний, інших постачальників. Якщо буде тепла зима, то всього газу разом, може, й вистачить. Але якщо буде холодна зима, то цілком імовірно, що доведеться мерзнути", – пояснила координаторка житлово-комунальних програм мережі "Опора" Тетяна Бойко.
Чи забрати газ у приватників. Принаймні таку ідею придумали у президентській команді.
Олександр Харченко, генеральний директор Центру досліджень енергетики каже:
"Це величезна помилка, яка може дуже дорого коштувати Україні. Це приватна власність, це базова цінність для будь-якого представника підприємницької спільноти. І фактична конфіскація цього газу призведе до фантастично негативних наслідків. Ми залізно оплатимо за цей газ не просто повну ціну, а півтори ціни, які ми отримаємо через міжнародні судові процеси".
Попри такі невтішні прогнози, уряд на газ у сховищах має свої плани. Частину з нього хочуть спалити на ТЕС для виробництва світла, бо Україна не запаслася вугіллям на зиму. І тут ситуація вже критична. Блоки станцій зупиняються одна за одною. На складах лише чверть вугілля від потреби. Такого ще не було.
Більше третини світла Україна виробляє на теплових станціях. Але важливі вони не лише такою кількістю електрики. За потреби ТЕС дуже швидко можуть змінювати свою потужність. От потрібно державі більше світла – будь ласка. Треба менше – теж не проблема. В уряді сподіваються, що більше світла дадуть атомні станції. До роботи готові всі блоки АЕС. Фахівці відповідають, це не допоможе.
"Якщо говорити про електричну енергію, то її точно не вистачить. Ну ніяк! Тому тут варіанти тільки з віяловими відключеннями. Вже почали говорити відверто про імпорт", – додала Бойко.
А вибір, де купувати світло, невеликий. Або Білорусь, або Росія. Заборона на імпорт електрики з цих країн закінчується 1 листопада. Від купівлі світла у країни-агресорки уряд поки що відсахується. А запастися вугіллям зараз ніде, бо його дефіцит не лише в Україні. І у світі брак твердого палива вже дає про себе знати. Індія та Китай по кілька годин на день сидять без світла. Теж запасаємося свічками?
Сергій Барбу, Євгеній Школьник, Олексій Іванченков, "Підсумки тижня"