Ватаг Михайло Микулин вівчарить на міжгірських полонинах уже 35 років. Згадує, за ці роки траплялось різне: й вовки нападали, й громовиця лякала. Випробування горами проходять не всі, тому серед вівчарів дедалі менше молоді.
Михайло Микулин, вівчар: "До того уроджений є чоловік, уроджений. Я то любитель, я то люблю, якби я їх не любив, я би з ними не робив. А ну най піде якийсь другий, а ну чи буде він їх любити".
Проводжають вівчарів на літування гучним святом. Охочі могли навчитися доїти овець і робити сир. Процес це непростий – із 10-ти літрів овечого молока, можна отримати лише два кілограми сиру.
Не змовчали на святі і про проблеми галузі. Вівчарі скаржаться: шерсть і молоко давно не дають бажаних прибутків. Кажуть: без державної підтримки галузі не вижити.
Василь Микуляниць, продавець сиру: "Росходи великі а прибуток малий, вовна йде даром по 7-8 гривень кілограм, коли стрижуть весною, вовну можна викидати, ну сир іще в основному там дуже малий доход".
Іван Кость, відвідувач фестивалю: "Вівчарство в районі повністю занепадає, люди продають вівці, люди масово здають".
Завершують церемонію проводжання вівчарів на полонину - запалюванням ватри. За віруваннями, вогонь є символом порятунку в горах.
Світлана Максимова, Микола Скунць, "5 канал".