З-за ґрат – в окоп. Закон про мобілізацію засуджених, який 8 травня ухвалила Верховна Рада, скерували на підпис президенту. Якщо гарант підпише документ – в Україні зможуть відправляти на передову людей, які дістали термін і нині перебувають у в'язницях. Йдеться про умовно-дострокове звільнення для проходження служби за контрактом. Мобілізувати засудженого можуть лише за його добровільною згодою. Під дію закону не підпадають зловмисники, які вчинили тяжкі злочини. Як от – зґвалтування, вбивство двох або більше осіб. Скільки людей таким чином можуть поповнити військо, в яких підрозділах служитимуть та чим вони відрізнятимуться від російських загонів "шторм Z", – журналістка "5 каналу" Ганна Рибалка розпитувала в депутатів та у військових.
Змінити тюремні нари на окоп. 8 травня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про мобілізацію засуджених. Як пояснили в Міноборони – мобілізовані засуджені служитимуть в спеціальних підрозділах. Але на війну зможуть піти не всі ув'язнені.
Не братимуть до війська засуджених за такими статтями.
- злочини проти основ нацбезпеки України;
- навмисне вбивство двох або більше людей, або вбивство з особливою жорстокістю, або пов'язане зі зґвалтуванням, або сексуальним насильством;
- злочини проти статевої свободи та недоторканності;
- злочини, пов'язані з тероризмом;
- порушення ПДР у стані сп'яніння, якщо воно спричинило смерть кількох людей;
- чи замах на вбивство правоохоронця чи військовослужбовця;
- особливо тяжкі корупційні злочини.
А ще у Міноборони пояснили, як саме засуджені потраплятимуть до війська.
"Рішення щодо мобілізації конкретного засудженого залежатиме не лише від його особистого бажання та складу злочину, а й від висновку ВЛК, рішення суду та готовності командира прийняти таку особу на службу у свій підрозділ", – повідомив речник Міноборони Дмитро Лазуткін.
Крім Міноборони, серед тих, хто підтримує мобілізацію засуджених, Міністерство юстиції. Його очільник Денис Малюська каже – це дасть змогу залучити до оборони близько 10 тисяч ув'язнених.
"Маніяки чи серійні вбивці – таких можна і залишити в місцях покарання. Але (засуджені) за вбивство двох і більше, наприклад, якщо ми цю категорію беремо: а для чого людина йде на війну, як не вбивати?" – вважає міністр юстиції Денис Малюська.
Засуджених для участі у війні проти України активно залучав ворог. Зокрема, відомо про загони "шторм Z" і "вагнерівців", яких кидали на поле бою, мов гарматне м'ясо. Чи означає новий законопроєкт, що Україна вдається до аналогічної практики? У Мінюсті кажуть категорично – ні.
"У них це була примусова мобілізація, у них всіх примусили піти, у них нікого не готували, без підготовки це було більшою частиною просто "м'ясо". Ми ж про інші історії говоримо, це контракт. Контракт – це згода, це юридичні механізми, не просто завербували, випустили, потім не знають, що зробити. Це оцінка ризиків кожного суб'єкта, який виходить", – зазначає міністр юстиції Денис Малюська.
У "Слузі народу" говорять про мобілізаційний ресурс у 20 тисяч людей.
"Будуть створені окремі спеціалізовані підрозділи при військових частинах, у яких служитимуть тільки ті, хто відбував покарання. Ми законодавчою рамкою дали можливість також створювати взагалі окремі військові частини, де служитимуть засуджені. Але, я думаю, що для початку буде використана можливість створення окремих підрозділів", – розповіла голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Деякі нардепи твердять – фізично здорових чоловіків на "зоні", придатних до бойових дій, значно менше, ніж десять тисяч. А відтак закон про мобілізацію засуджених не виправданий. І влити нову кров до війська не вдасться.
"Заради чого ми взагалі це робимо? Про яку кількість людей теоретично можна говорити? Зараз в Україні увязнених всіх-всіх разом десь у межах 30 тисяч. Але це і жінки, і чоловіки, і старі, й хворі. Тому про 20 тисяч це взагалі якісь фантазії Баранкіна. А реально – спочатку Мінюст сказав, що напевно, десь у межах 10-ти. Ну а після більш прискіпливих дискусій навіть їх очікування впали десь до 2 тисяч", – вважає перший заступник голови комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук.
Нардеп вважає – засуджені, які поповнять лави ЗСУ, не владнють проблем із мобілізацією. Утім, охочим доєднатися до армії треба дати таку можливість. З цим погоджуються і деякі військові.
У центрі протидії корупції ухвалений закон назвали перемогою з присмаком зради. Заявили – у першій версії закону, прикриваючись потребами фронту, хотіли відмазати топкорупціонерів від в'язниці. Але пізніше, під тиском суспільства, лазівку для псевдомобілізації з тюрми народних депутатів та чиновників прикрили. Водночас для керівника Офісу президента, його заступників, суддів та прокурорів таку можливість залишили. Однак співавтори закону такі ризики спростовують.
"Щодо того, які є ризики – ми не розповсюдили це на тих, хто скоїв тяжкі злочини, зґвалтування, серійні вбивства. Далі – ті топпосадовці, які були засуджені, теж не зможуть цим скористатись, щоб не було шпаринки для виходу їхнього, сказано в законі – ті, хто обіймав особливо відповідальне положення, тобто це міністри, заступники міністрів, народні депутати, будь-які топпосадовці, навіть якщо мова йде не про корупційні злочини, а про будь-які злочини, наприклад, про ДТП якесь важке, скоєне ним, не підпадають. Не зможуть мобілізуватися і вийти на волю", – заявив нардеп Олексій Гончаренко.
Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун вважає – якщо засуджених долучать до війська – додасться роботи військовій контррозвідці.
"Набагато легше просто не залучати цю категорію осіб до армії, ніж потім виловлювати серед них агентуру російських спецслужб. Які до речі справді могли і вони це робили – використовуючи зв'язки криміналітету українського з російським – намагалися впливати на деякі процеси або використати їхні можливості на території України для розвідувальної діяльності. Розвідувально-підривної найперше", – зазначив генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун.
Щоб вийти з-за ґрат і стати до лав сил оборони, засуджений має написати заяву до суду і виявити добровільну згоду. Потім треба пройти військово-лікарську комісію. "Зелене" світло для участі в бойових діях дає суд – він визначає, чи підпадає стаття, за якою засуджено в'язня, під умови мобілізації. Нині закон скерували на підпис президенту.
Ганна Рибалка, "5 канал"
Читайте також: "Змінюється підхід до війни": у Міноборони висловилися про набуття чинності закону про мобілізацію
Дивіться також:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.