Сім років без пам’ятників. Ветерани на Луганщині вимагають облаштувати військове кладовище під Старобільськом. Восени 2014-го там поховали 28-х поки невідомих героїв російсько-української війни. Половину з них уже ідентифікували і перепоховали в їхніх рідних регіонах. Проте 12-ро бійців досі залишаються невпізнаними. Доглядають за могилами небайдужі, а комунальники вже 7 років не можуть взяти цвинтар на баланс. Виявилося, що поховали бійців у лісі за межами кладовища. Подробиці скандалу дізнавалася журналістка "5 каналу" Вікторія Ковальова.
Ветеран Юрій Кушнір називає себе біженцем, бо з рідного Алчевська йому буквально довелося тікати. У травні 14-ого за проукраїнську позицію чоловік потрапив у так звані чорні списки терористів.
"Нас було троє. Ми зірвали їхній прапор на міськраді. Я був депутатом Алчевської міськради. Встановили український і одразу ж почалося все це", – розповів Юрій Кушнір.
Після того, як вдалося перейти на підконтрольну Києву територію, Юрій пішов у добровольці. Після звільнення з війська у 2018-ому оселився у Старобільську, неподалік від військового кладовища. Багатьох похованих тут героїв він знав, воювали пліч-о-пліч.
"Усі "айдарівці". Я ж з ними починав разом, які тут лежать. Дімка Рожков, "Димок", ось! Мама приїздить постійно. Пішов у той день, і ось зараз тут", – каже ветеран АТО Юрій Кушнір.
Більшість із похованих під Старобільськом захисників загинули 5 вересня 2014. Потрапили у ворожу засідку на підступах до Луганська. Після бою окупанти передали українській стороні понівечені тіла загиблих військових.
"Над ними і мертвими дуже сильно знущалися. Розстрілювали знову і палили. Впізнати в них було дуже важко бійців. Із повнотілих трун було тільки 2. А то все рештки. Частки тіл", – каже ветеран АТО Володимир Правенький.
28-ро бійців поховали як тимчасово невідомих героїв. За 7 років після загибелі впізнати вдалося не всіх.
Тіла бійців, яких ідентифікували, поховали в їхніх рідних регіонах. На Старобільському кладовищі залишилися покоїтися 12-ро невідомих героїв. На пам'ятники для них держава не виділила жодної копійки.
"За цим кладовищем наглядають волонтери, побратими загиблих, колишні військові і добробатівці. За їхньої ініціативи це відбувається і тільки за їхні кошти", – каже ветеран Сергій Костенко.
У Старобільській міськраді кажуть, кілька разів на рік комунальники прибирають військове поховання. Проте грошей на облаштування кладовища виділити не можуть. Поховали бійців не на цвинтарі, а за кілька метрів від нього. Ця земельна ділянка належить лісовому фонду сусідньої територіальної громади.
"Були настільки неочікувані трагічні події на той час, що ніхто навіть не міркував, що буде в подальшому і як це буде відбуватися. На той час ніхто про це не думав, на той час всі розуміли, що ми маємо вшанувати пам'ять, а нині маємо такі перепони", – пояснює голова Старобільскої міської територіальної громади Яна Літвінова.
Проте справа таки зрушила з місця, запевняє чільниця Старобільської громади. Принаймні на папері. Мінветеранів розробило дорожню карту для вирішення проблеми.
"Надано згоду розробити комунальному підприємству проєкт, виступити замовником. Зі сторони територіальної громади і комунального підприємства укладені відносини. Ми чекаємо від проєктної організації розроблення проєкту на земельну ділянку. Потім будемо звертатися до Чмирівської територіальної громади, щоб вони своїм рішенням передали нам у користування для комунального підприємства землі під цим похованням", – розповіла Яна Літвінова, голова Старобільскої міської територіальної громади.
Поки вже 7-й рік чиновники намагаються легалізувати військове поховання, ветерани власним коштом на могилах невідомих героїв встановили надгробки та нові хрести. Старі – не витримали часу. Почали будувати капличку, проте, зізнаються, на завершення робіт не вистачило ні грошей, ні сил.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
Як повідомляв 5.UA, за 8 років окупації Російською Федерацією частини територій України загинуло майже 14 тис. людей.
