На толоку збираються після полудня. Коли своя худоба попорана - можна й сусідові допомогти. Працюють у дворі, робочий одяг - сорочки та босі ноги. Холод нікого не лякає - кажуть, так здавна ведеться.

Сільська толока- ще й нагода поспілкуватися та  поспівати. Заправляє - найстаріша господиня. Кожен рух супроводжується своїм ритуалом.

Кукурудзу луплять та заплітають в косу. На неї йдуть найкращі плоди, бо ж це – на насіння. Косам місце почесне, у хаті під стелею. Гірші качани - кидають на дворі, худобі на харч. 

Володимир Козік: "Тут насипаємо кукурудзу, тут вентиляція, протяг, миші не дістануть,коли треба, беруть, так робили і роблять".

Кукурудзу в цих місцях шанують не менше ніж хліб. Літні люди кажуть - завдяки їй у повоєнні роки голоду не знали.

Марія Настащук: "Врожаї були, у нас голоду не було, як на Східній Україні, приходили молдавани, на хліб просили, пухли з голоду".

Толока закінчується надвечір - усі йдуть за стіл, на якому головує банош. Це кукурудзяна каша з сиром та сметаною.

Анастасія Краснова, Антон Гетьманський, Івано-Франківщина, "5-й канал".