Система національного спротиву в разі ворожої агресії дозволяє ухвалювати рішення швидше та ефективніше. Про це заявив заступник міністра оборони Євген Мойсюк під час зустрічі з делегацією Литви.
Урядовець зазначив, що розбудова цієї системи має відбуватися як у мирний, так і у воєнний час. Євген Мойсюк додав, що Україна продовжує формувати інфраструктуру нацспротиву навіть в умовах повномасштабної російської агресії. А завдяки законодавчим змінам в місцевих адміністраціях запровадили посаду заступника голови з питань оборони.
"Ці посади обійматимуть чинні військовослужбовці, яких відряджатиме міністр оборони України. Очікуємо, що вони значно посилять взаємодію цивільного та військового секторів. Важливо, що зазначені посади будуть збережені і в разі настання умовно мирного часу", – розповів заступник міністра оборони України.
З литовськими колегами Євген Мойсюк також поділився досвідом ухвалення рішень у воєнний час. Зокрема, український посадовець наголосив, що держава має бути максимально гнучкою до змін, які іноді блокуються законами, котрі ухвалили ще у мирний час.
"Наша бюрократія не така сталева, як у багатьох європейських країнах, але ми намагаємося бути ще більш гнучкими", – сказав Євген Мойсюк.
Заступник міністра оборони говорив і про позитивні приклади змін. Скажімо, про спрощення процедури екстреного дообладнання авіаційної техніки. Тобто без тривалих погоджень змін до технічної документації. А ще – створення в Україні приватних груп ППО, що посилює оборону держави у взаємодії зі Збройними силами.
Ці рішення, на думку урядовця, дали змогу підвищити ефективність відбивання масованих повітряних атак, у яких росіяни використовують ударні дрони.
У Міноборони також подякували Литві за послідовну політичну та військову підтримку України.
Нагадаємо, військовий омбудсмен Ольга Решетилова вважає, що розв'язання питання демобілізації в Україні напряму залежить від залучення тих верств населення, які наразі уникають військової служби. В інтерв'ю "Українській правді" вона наголосила, що держава має запропонувати новим рекрутам справедливі та зрозумілі умови – чітко визначений термін служби.
На думку Решетилової, саме відсутність визначеності є одним із головних бар'єрів для мобілізації. Вона пропонує встановити термін служби на рівні 2–3 років, що дало б змогу провести масштабну ротацію тих, хто на фронті вже тривалий час.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
