Олександра Патлач живе за принципом "Нуль відходів" (Zero waste) з 2017 року. Вона з чоловіком сумлінно сортує сміття, використовує компостне відро і займається садівництвом та городництвом. Олександра веде блог в Instagram, де розказує про своє життя в стилі еко, також заснувала власний бренд насіння для вирощування їжі і є активісткою ГО "Зелена генерація". Отож більше – в інтерв'ю екоактивістки для 5.UA.
– Добрий день, Сашо. Розкажіть, будь ласка, що підштовхнуло вас стати послідовницею Zero waste? Що далось з легкістю, а що було найважчим у переході?
– Я завжди вважала себе свідомою (не смітила і батарейки здавала на утилізацію на роботі), але насправді мені було далеко до відповідального ставлення щодо довкілля. Злам у свідомості стався на лекції Маріанни Бойко, першої української практичної екоблогерки. Це було чотири роки тому. Саме Маріанна збудила у свідомості картинку всього того, що я навикидала у своєму житті. Все це досі лежить на звалищі. І, боюся, буде лежати довше, ніж я живу. Примножувати своє сміття далі я вже не хотіла. І з усім своїм запалом почала бути еко: від прання пакетиків, щоб здати їх на перероблювання, до переходу на менструальну чашу та багаторазові прокладки. Коли є натхнення і мотивація, то все легко. Найважчим було і лишається наше компостне відро для органіки – воно стає майже непіднімним, коли повне.
– Що змінилося з народженням дитини в плані відходів?
– Ще до вагітності я багато дізналася про екорішення для малюків: багаторазові підгузки та висаджування, одяг з органічної бавовни, натуральна косметика та онлайн-ресурси для перевірки її складу. Але, звісно, на 100% уникати сміття не виходить. Так, я користуюся одноразовими ватними дисками для личка дитини, очей і носика, однак вони з органічної бавовни, мають відповідне маркування, а отже вирощені без застосування пестицидів і не відбілені хлором. Тому є значно безпечнішими для дитини і для планети. Підгузки також використовую як одноразові, так і багаторазові. Одноразові також органічні. А от вологими серветками і вушними паличками не користуємося взагалі.
– Розкажіть детальніше про підгузки, якими ви користуєтеся? У чому полягає їхня різниця?
– На сон вдома вдягаю сину багаторазові. Вони в мене двох видів. Німецька система сповивання з органічної бавовни – у наборі кілька підгузків спеціальної форми, вкладки та вовняні шортики. Інший вид багаторазових – спеціальні трусики, що повторюють форму одноразових підгузків. Всередину прикріплюються вкладки. Також вдома у проміжках між снами і годуванням, коли малюк просто лежить і грається чи роздивляється навколо, то я кладу маля на багаторазову непроникну пелюшку та загортаю у звичайну невеличку пелюшку зі старого простирадла. І щойно малюк "зробить справу", одразу міняю цю серветку. Так, прання багато. Але для мене це краще, ніж викидати гори пластикових підгузків. Щодо висаджування, то пробуємо цей спосіб після прогулянки, а також перед і після сну. Не завжди виходить. Але багато матусь тільки цим способом і користуються. Він і є найбільш еко і найбільш природним. Одноразовими підгузками також користуємося, зокрема вночі та на прогулянці. Однак я обираю органічні, без продуктів нафтоперероблювання з матеріалів рослинного походження.
– В Італії запустили пілотний проєкт із перероблення підгузків: вторинно виготовляють пластик, папір і навіть кришечки від пляшок. Що ви думаєте про такий експеримент? Чи змогли б особисто ви пити з пляшки, знаючи, що кришка від неї зроблена з використаного підгузка?
– Почну з кінця – спокійно вип'ю з такої пляшки. Якщо поглянути на технологію, то гадаю, перероблення відбувається при таких температурах, що жодні бактерії не виживуть. Але виникають запитання: як будуть відсортовувати саме підгузки і як очищатимуть сировину. Все це звучить дуже фантастично і головне дорого. Взагалі моя думка, що сортування і перероблення планету не врятують. Не існує таких матеріалів, що можуть перероблятися нескінченно. Тобто наприкінці, коли матеріал втратить свої властивості, ота кришка з підгузка таки потрапить на звалище, бо вже нікому не буде вигідно таке переробляти. Тоді качнуть ще нафти на новий підгузок. Тому насамперед має бути свідоме споживання та багаторазові альтернативи, а вже що не вдалося замінити, то сортувати.
– У чому полягає свідоме споживання у вашому житті?
– Свідоме споживання – це не купувати зайве. Це найголовніше правило, яке стосується всього. Тобто раціональне використання усіх ресурсів, що нас оточують. А далі все за принципом 5-С: сказати "ні" всьому зайвому, скоротити споживання, скористатися повторно, сортувати й утилізувати, сумлінно компостувати.
– Чи вважаєте ви за норму купувати дитячі речі в секонд-хенді або ж ви берете вживані у знайомих?
– Вживані дитячі речі використовую без проблем. Однак надаю перевагу речам знайомих і потім передаю ці речі далі. Звісно, купувала і кілька нових, адже це таке задоволення обирати манюсінькі кофтинки для майбутнього малюка. Зокрема купувала речі з органічної бавовни. Секонд – це подвійна штука: з одного боку вторинне використання це добре, а з іншого нам завозять ці речі як гуманітарну допомогу з інших країн, тобто це продукт швидкої моди, одяг, що вдягнули декілька разів і викинули заради покупки наступних речей на пару разів. Інша справа благодійний магазин "Ласка". Чудовий варіант для сталого гардеробу. Втім, щодо дитячого одягу, то все ж краще брати у друзів.
– Розкажіть про ваш мінігород на балконі? У чому полягає експеримент?
– На балконі я вирощую розсаду, яку потім висаджую на ділянці батьків, а також квіти, огірки, помідори та екогубки – люфу. Мій сад розташований у Київській області, 70 км від Києва. Це дача батьків, але вони дозволяють мені там вирощувати, що я захочу. Ми обмінюємося досвідом – я розповідаю про природне землеробство, пермакультуру, сусідство рослин, мульчування, відмову від оранки, а вони діляться багаторічним досвідом вирощування власної їжі. Хоча і я, і мої батьки народилися і виросли в місті, зараз своя земля – це душевна потреба обох поколінь, і мого, і батьків.
– Що є сенс вирощувати самостійно, а що краще купувати?
– Спершу я вирощувала тільки зелень: руколу, шпинат, салат, петрушку, кріп, мангольд. Тепер у мене вже росте батат, нут, спаржа, чуфа, боби, кукурудза, гарбузи і чебрець. Мама теж любить екзотику, тому ми спільно дбаємо про арахіс, топінамбур і безліч видів помідорів. Також є квіти: лаванда, ехінацея, настурція, нагідки, м’ята, меліса, тархун. Я намагаюся сіяти багаторічні, їстівні рослини, бо це запорука сталості і продовольчої безпеки.
– Знаю, що в компостне відро не варто кидати їжу тваринного походження через складність перегною. Коли ваш син підросте і почнеться перший прикорм, а далі повноцінний раціон, куди будете викидати рештки їжі? Чи думали ви вже про те, що будете вирощувати на городі для дитини?
– Коли почнеться прикорм, то вміст нашого компостного відра не дуже зміниться. Це будуть переважно овочеві відходи. Ми ще з літа заморозили свої кабачки та фрукти, а ще гарбузи, картоплю і батат. Звісно, не виключаю купівлі дитячого харчування та каш. Якщо говорити про залишки їжі тваринного походження, то їх у компостне відро класти не можна. Такі відходи краще заморозити і віддати тваринами, до прикладу, в селі.
– Які замінники в косметичних засобах і ліках використовуєте для дитини?
– Якщо ви довіряєте своєму лікарю, то будете купувати ліки не дивлячись на пакування. Хіба від пакетика відмовтеся в аптеці. А косметичних засобів у нас лише три: рідина для ванни, олійка і лосьйон. Це все органічна лінійка і тільки натуральні складники, пакування від них перероблюється.
– Яка цитата чи фраза вас надихає жити в стилі еко?
– Думка, яка мені дуже подобається, звучить так: краще, щоб 100% людей робили хоч 1% зусиль на шляху до порятунку планети, аніж 1% екоактивістів робитиме 100% зусиль. Тому важливо розповідати про екологічні проблеми усім, актуалізувати їх, щоб якнайбільше людей хоч трошки замислилися і змінили бодай одну звичку.
Спілкувалася журналіст 5.UA Ірина Мазіпчук
До слова, за різними джерелами, одяг із бавовни, льону чи віскози розкладеться за три роки, з вовни – за один рік. А ось для того, щоб розклався одяг із синтетичних матеріалів і старе взуття, потрібно майже 50 років. Приблизно 187 мільярдів брудних підгузків опиняється у смітниках усього світу щороку. Період розкладання одного становить майже 450 років. Відмова від одноразових підгузків дозволить малюку швидше привчитися до горщика, зведе до мінімуму різні дерматологічні захворювання, а також суттєво збереже сімейний бюджет.
Нагадаємо, раніше Олександра Патлач розповідала, що заважає Україні забути про пластикові пакети на побутовому рівні назавжди.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Екологічне лихо із запахом гару: щоденник палаючих українських лісів та полів у сумних кадрах
