Чотири десятки запущених ракет, половина – збиті. Але була й частина тих, які просто не долетіли. Що ж відбувається із російським залізяччям? Чому НАТО навіть після оголошених сценаріїв нападу росії на Європу продовжує говорити, що не бачить загроз? І пояснення від бойових операторів дронів, які мають зауваження до ідеї збору FPV на кожній кухні. Про все це і про настрої петербуржців, які завмерли в очікуванні гарячої зими, – докладніше про події 699-го дня повномасштабної війни у матеріалі журналіста "5 каналу" Олексія Пасака.
Масований ракетний терор, але не так, як його уявляли у кремлі. Ворог знову накопичив ракети і обстріляв українські міста. Але вже чомусь не женеться за масштабом ракетних хвиль. Чому росія не повторює атаки за сценарієм минулої зими? І чому знову частина залізяччя просто не долітає до закладених ворогом координат? Пояснення "5 каналу" дали в командуванні Повітряних сил.
"Відсутність 100+ – це відсутність ракет. Давайте, скажімо так, під час опалювального періоду 22-23 років ви бачили, яка кількість була ракет, вони багато їх витратили, понад 1100, якщо я не помиляюсь, за 6 місяців. Противник має теж якийсь раціональний підхід до їх використання. Тому що виробництво то працює, але не все так просто. Не всі ракети, ті, що летіли по балістичній траєкторії, – досягли своїх цілей. І в тому теж є, певне, от власне певний посил, певний меседж. Що навіть якщо 20 не збито, то це не значить, що вони всі влучили туди, куди хотіли. Звичайно, є руйнування, звичайно, є жертви, але не так часто зараз росіяни попадають. Скажемо так. І про це говорив голова розвідки. Можливо, це пов'язано з тим, що не такі вже якісні матеріали використовуються зараз. Можливо, в них почало нарешті діяти їхнє "імпортозамєщеніє", дуже б хотілося в це вірити", – пояснив речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.
Менше озброєння у ворога – це добре. Але більше зброї для ЗСУ від західних партнерів – це набагато краще. У НАТО підписують угоду про постачання 155-міліметрових артилерійських снарядів на суму в 1,1 мільярда євро. Частину передадуть Україні, ще частина – поповнить запаси тих країн, які вже віддали ЗСУ власний арсенал. Але йдеться про постачання лише наприкінці 2025-го року. Чи не повільно реагує Альянс? І що у НАТО думають про статті світових ЗМІ, в яких розглядають ймовірні плани нападу москви на європейські країни?
"Ми не бачимо жодної прямої або неминучої загрози проти жодного члена НАТО. І тому ми, звичайно, уважно стежимо за тим, що робить росія. Ми посилили нашу пильність, нашу присутність у східній частині Альянсу. Але вся ідея цього полягає в тому, щоб запобігти будь-якому нападу на члена НАТО", – переконаний генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Убезпечити світ в майбутньому – означає посилити Україну просто зараз. І вочевидь, один із найдієвіших інструментів цієї війни – це FPV-дрони. Бійці 24-ї механізованої бригади вже теж чули заклики урядовців збирати безпілотники ледь не на кожній кухні. І мають до таких пропозицій власні зауваження.
"Таке масове рішення – виготовлення дронів в домашніх умовах,– багато хто збирає – і я, чесно кажучи, не є прихильником такого рішення, бо з практики я маю таку думку, що краще мати 10 якісних однотипних дронів, з якими ти не матимеш проблем, які якісно працюють, ніж там 50 дронів, але ти під кожного там будеш заморочуватися з окремими налаштуваннями, прошивкою, і це все одно призведе до якихось проблем під час роботи. Проблема, з якою ми стикалися, – якщо ти береш з собою багато різнотипних дронів за день, то все одно в тебе є інтенсивна якась робота, тобі треба виліт за вильотом робити, а там дрони сильно відрізняються. Десь системою керування, десь налаштуванням, і десь у запарі буває, що ти за чимось недостежиш і це зрештою призводить до того, що ціль не була уражена", – вважає пілот роти ударних дронів "Рарог" 24-ї механізованої бригади ЗСУ "Піт".
"Дрони не від нових виробників чи зроблені якоюсь іншою цивільною людиною ми, само собою, мусимо перевірити. Тому що крім втрати борта, ми втратимо також і боєкомплект. Який теж недешевий. Якого теж в Україні не так і багато. Тому просто послати будь-який дрон – ми не можемо такого, то дуже розкішно для нас", – наголошує пілот роти ударних дронів "Рарог" 24-ї механізованої бригади ЗСУ "Фест".
Але дрони самі по собі не можуть перемогти в цій війні, розповідають бійці. Хоча безпілотники істотно підтримують ситуацію на передовій – ЗСУ як і раніше потребують артилерії, ракет та важкої бронетехніки. А ще – йти на крок попереду ворога. Який постійно вчиться.
Ворог вчиться і намагається робити висновки. Наприклад, як із нещодавнього нальоту далекобійних безпілотників на Ленінградську область. Тепер московити спостерігають хаотичне і зовсім не замасковане переміщення систем ППО. Але ж це і був план так званої СВО. Чекайте нових подарунків з неба.
Олексій Пасак, "5 канал"
Як повідомляв 5.ua, внаслідок російського обстрілу Харкова зруйновано під'їзд житлового будинку, під завалами перебувають люди.
Нагадаємо, у ніч на 23 січня росія запустила по Україні 41 ракету, українська ППО знищила 21 повітряну ціль.
Як повідомляв 5.ua, у житловому будинку у Святошинському районі в одній із квартир виявили нездетоновану бойову частину ракети.
Також Польські ВПС уранці, 23 січня, підняли в небо авіацію, це сталося на тлі ракетної атаки російських військ по Україні.
Нагадаємо, російські війська завдали комбінованого удару по Києву.
Як повідомляв 5.ua, внаслідок ударів по Харкову вранці 23 січня є потерпілі, в тому числі діти, зруйновано санаторну школу, пошкоджено газогін.
Також унаслідок ракетного удару росії по Києву у Святошинському районі зафіксовано загоряння припаркованих автомобілів.
Нагадаємо, росіяни вдарили по Бериславу з авіації, керовану авіаційну бомбу окупанти скинули на магазин.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
