61% працівників медійної сфери мають додаткові підробітки крім основного місця роботи. 26% з них – не в медійній сфері. Це свідчить про нестабільність у медіасфері і значну залежність медійників від додаткових джерел доходу, а отже – про недостатній рівень оплати на основному місці роботи. Такими є результати анонімного кількісного онлайн-опитування журналістів методом анкетування, проведеного Інститутом масової інформації у вересні 2024 року.
Станом на вересень 2024 року місячний заробіток від журналістської діяльності найчастіше перебуває в діапазоні від 15 до 20 тис. грн (22% опитаних ІМІ медійників назвали цю суму). На другому місці – медійники, що заробляють від 5 до 10 тис. грн на місяць (таких виявився 21% всіх опитаних).
Порівняно з опитуванням ЗМІ про підсумки 2020 року, кількість тих, хто отримує зарплату на рівні 15-20 тис. грн, зросла на 10% (12% у 2020 році), а частка тих, хто заробляє від 5 до 10 тис. грн, зменшилася на 1%. Ще 15% опитаних ЗМІ журналістів заробляють понад 20 тис. грн, і по 11% припало на тих опитаних, хто заробляє менше ніж 5 тис. грн. та більше ніж 30 тис грн. Найменші відсотки в діапазонах до 5 тис. грн (10%), понад 50 тис. грн (7%) та понад 100 тис. грн (1%).
При цьому в ЗМІ зазначають, що у 2020 році курс долара до гривні становив у середньому 26,9, станом на вересень 2024 року він становить уже 41,2. Це означає, що хоча номінальні зарплати журналістів у гривнях зросли, їхня реальна купівельна спроможність знизилася. Фактично, заробіток у діапазоні 15-20 тис. грн у 2024 році при курсі 41,2 відповідає приблизно $364-$485, тоді як у 2020 році заробіток у цьому ж діапазоні (15-20 тис. грн) при курсі 26,3 відповідав би приблизно $570-$760. Таким чином, у доларовому еквіваленті заробітки фактично впали, що вказує на зниження реального рівня життя журналістів. Цей факт також свідчить про те, що зростання зарплат у медійній галузі не встигає за темпами інфляції та девальвації гривні, що є серйозним викликом для медійної сфери, позаяк працівники змушені шукати інші джерела доходу або додаткові підробітки, що, як було зазначено вище, є поширеною практикою в цій галузі.
2% опитаних ЗМІ журналістів, які взяли участь в опитуванні, вказали, що працюють у медіа на волонтерських засадах.
Найвищими заробітки виявилися в київських журналістів – 43% респондентів отримують заробітну плату понад 30 тис. грн. Така концентрація високих заробітків у столиці може бути пов’язана з більшими медіакомпаніями, доступом до міжнародних організацій і донорських коштів, а також вищою конкуренцією за професіоналів у цій сфері.
Найпоширеніший розмір заробітної плати журналістів у регіонах України:
- 10-15 тис. грн – північні (Житомирська, Київська, Сумська, Чернігівська області);
- 10-30 тис. грн – західні (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька та Закарпатська області);
- 15-20 тис. грн – центральні (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська області) та південні (Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області);
- 15-30 тис. грн – східні (Харківська, Донецька, Луганська області).
При цьому зарплати чоловіків-респондентів виявилися вищими приблизно на 13% від зарплат жінок-респонденток (29%). Цей розрив у зарплатах вказує на необхідність впровадження гендерної політики та заходів щодо забезпечення рівності в оплаті праці в медіаіндустрії. Існування таких розривів може негативно впливати не лише на мотивацію жінок у цій сфері, а й на загальну якість медіапродукту, позаяк це сприяє відтоку кваліфікованих кадрів.
Читайте також: "Це спроба забрати право на професію": заява щодо тиску Офісу президента на журналістів.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
