Українські захисники, що стоять поблизу Луганського на Донеччині, День Незалежності зустріли під вогнем важкої артилерії. Вдень вони пильнують, а ворог "заривається глибше у землю".

"Окопуються вони добре, майже щодня бачимо інженерні вибухи", - каже військовослужбовець штурмової роти "Правого сектору" 54-ї бригади ЗСУ "Міроха".

Ближче до вечора на крайньому спостережному пості заварюють чай і прислухаються. Невдовзі має початися війна. Такий ритм життя у штурмовій роті давно вже нікого не дивує. Більшість бійців підрозділу воюють вже третій рік. "Думаю, що це обов'язок кожного чоловіка", - каже військовий із позивним "Бояр".

Коли сонце починає сідати, бойовики вдаються до першого обстрілу. Б'ють із мінометів по сусідніх позиціях. Згодом починають працювати кулемети терористів, а наші армійці змушені відстрілюватися.

"Накидаємо згори… аби вони не мали можливості відпрацювати по наших сусідніх позиціях", - пояснює "Бояр". По українських автоматниках відкриває вогонь снайпер. Цієї ночі він ледь не поцілив одного з бійців.

З настанням сутінок перестрілка стає інтенсивнішою. Потім на лінії фронту усе стихає, але пауза триває недовго.

Армійці зустрічають День незалежності під звуки вибухів снарядів. Рівно опівночі бойовики почали вітати українських військових гарматами калібру 122 мм. Після цього терористи переключаються на фланги української оборони, де стріляють до самого ранку.

"Це була 122 і 152 мм. Вогонь вівся як по центру позицій, так і по флангах. Приблизно з чотирьох точок. На щастя, у нас усе в порядку, усі цілі-здорові", - каже командир штурмової роти "Подолянин".

Вже під ранок бійці вітають один одного зі святом і разом співають гімн України.

Дивіться також: Вітання з передової: у промзоні Авдіївки пролунав гімн України – відео

Максим Волобоєв, Ян Доброносов, "5 канал"