Кожного, хто загинув під час виходу з оточення, згадали поіменно у Міноборони. Там щодня б'ють у дзвін стільки разів, скільки українських військовослужбовців загинули в боях цього дня у різні роки. 223 рази Дзвін ударив за загиблими у 2014 році та 5 разів за полеглими у інші роки. До Зали памяті прийшли родичі і побратими полеглих під Іловайськом. Про це повідомляє "5 канал" Юрій Пугач.
На очах – сльози, а в руках – портрети полеглих синів, чоловіків та батьків. Від ранку на подвір'ї Міністерства оборони людно. Сьогодні тут – подзвін за загиблими 29 серпня 2014 року.
228 пострілів та ударів у дзвін пам’яті здійснили на честь кожного із загиблих бійців у цей день. Біля Зали пам'яті Міністерства оборони України зібралося кілька сотень людей. Переважно це батьки та родичі загиблих захисників, а також їхні побратими і друзі.
223 рази дзвін ударив за загиблих у 2014 році під час виходу з Іловайського оточення. Серед тих, для кого "зелений коридор" став дорогою смерті, був і 23-річний Дмитро Севостьянчик. Батьки юнака кажуть, він передчував свою загибель.
"28 серпня він нам передзвонив в обід і сказав: "Збираємось виходити, я поки дзвонити не буду, як вийдемо, значить тоді передзвоню". Ну і він як відчував, він попрощався. Баьківське серце підказало, що потрібно зриватися з дому і їхати його шукати. Били в усі дзвони і ми його знайшли. Якби ми його не знайшли було б те, що з багатьма іншими невідомими. Там дуже багато їх і досі", – сказали батьки загиблого Дмитра Севостьянчика Віта і Олександр Севостьянчики.
День пам'яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, відзначають на державному рівні уже втретє. У 2019 році указ про його запровадження підписав Володимир Зеленський. А сьогодні Президент вручив посмертно двом бійцям – Горбенку та Віктору Гурняку – Звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка". Вони загинули в жовтні 2014 року. Нагороди отримували батьки захисників.
"Ми чекали цієї нагороди. І я відчуваю з одного боку біль і смуток. Бо, звичайно, ми сумуємо за Віктором. І ми дуже би хотіли його обняти і щоб він був поруч тут", – розповіла мати загиблого Героя України Віктора Гурняка Марія Гурняк.
Після церемонії до президента підійшла жінка, представилася Раїсою Нестеренко. Каже, її син також герой, а тому достойний офіційного визнання. Розповіла, що вже кілька років марно намагається добитися цього звання для свого сина.
"Коли почався в Іловайському котлі обстріл, вони в першій машині їхали. Він сів за кермо і погнав машину. Колона вся пішла за ним. Йому було потрібно вивести колону, інакше б всі загинули там. Снаряд полетів і пробив машину повністю, розірвав і там нічого не залишилось. Він знав, що він загине. Знав! І все одно сів! Ну совість людська є ж! Має бути якась справедливість", – наголосила мати загиблого Руслана Рябова Раїса Нестеренко.
З жахом згадує Іловайськ і генерал-майор ЗСУ Ігор Гордійчук.
"З тих декількох варіантів, які були тоді, стався найгірший варіант", – зазначив Герой України, Ветеран війни на сході України Ігор Гордійчук.
У серпні 2014 року йому з осколковим пораненням голови вдалося вибратися з оточення під Іловайськом. Каже, з трагедії слід зробити висновки.
"Хто залишився після нас щоб це на все життя усвідомили: не можна вірити росіянам, ніколи не можна. Зараз саме головне завдання №1 – це пам'ять, увіковічнення. №2 – висновки зробити, щоб такого більше не повторилось і №3 – об'єднати зусилля для перемоги. 3 головних завдання", – сказав Герой України, Ветеран війни на сході України Ігор Гордійчук.
Усього в боях за Іловайськ загинуло 366 українських воїнів, понад 400 отримали поранення, ще 300 – потрапили у полон. А загалом за роки російської агресії Україна втратила майже 4,5 тисяч захисників.
Читайте також: біля стіни пам'яті Михайлівського собору вшановують полеглих військових.
Юрій Пугач та Олексій Іванченков, "5 канал"
