"5 канал" і "Машина часу" розповідають вам, чому киримли викликали страх у московитів.

Дивіться повний випуск програми:

Події травня 1944 року

Друга світова ще в розпалі, тривають запеклі бої в Карпатах. У цей час у далекому тилу 32-тисячна армія нквс виконує спеціальне завдання – черговий акт геноциду. Депортацію цілого народу в Криму.

Уранці 18 травня 32 тисячне з'єднання нквс почало безпрецедентну у світовій історії акцію. Протягом двох з половиною діб енкаведисти посадили в ешелони і вивезли з Криму майже 200 тисяч кримських татар.

Рішення про депортацію було ухвалено лише тижнем раніше. Державний комітет оборони видав постанову №5859. Утім головним замовником злочину був особисто вождь радянської росії йосип сталін.

"В 1944 році була доповідна записка на ім'я берії, що 20 тисяч кримських татар, які були мобілізовані, усі розбіглися, а всі, що не розбіглися, були колабораціоністами, значить, їх треба виселити, бо вони живуть на пограничній зоні. Це була доповідна берії на ім'я сталіна та державного комітету оборони. А потім це потрапило у постанову про депортацію", – сказав історик Сергій Громенко.

Насправді, кількість колаборантів і дезертирів серед татар була такою самою, як і серед інших національностей. Татарин Аметхан-Султан – герой фільму "Хайтарма", був двічі героєм Радянського Союзу, ще четверо носили одну зірку героя і двоє були повними кавалерами ордену Слави. Проте це не врятувало народ. 18 травня 1944-го року нквс у Криму розпочав спецоперацію. Усіх татар під дулами гвинтівок зганяли на залізничні станції, садили в ешелони і відправляли далеко на схід.

Це було не перше у 1944-му році велике переселення народів. Кількома місяцями раніше таку ж операцію нквс вчинила щодо чеченців та інгушів.

Мотиви сталіна

Насправді йшлося не про колаборацію чи дезертирство. сталін готувався до нової війни.

"Депортація – це підготовка сталіна до війни з Туреччиною. Крим і Кавказ мали стати прифронтовими територіями, то з них усі тюркські та мусульманські народи були вигнані. А з Криму також болгари і греки", – розповів історик Сергій Громенко.

Планований сталіним похід на Коностантинополь не відбувся. Хоча срср встановило протекторат майже над усієї східною Європою, завдяки Черчиллю з лабет комунізму вдалося вислизнути Греції. Потім почалася "Холодна війна", а Туреччина вступила в НАТО.

Чому киримли викликали у московитів страх та ненависть

Крім холодного розрахунку при ухваленні рішення про геноцид-депортацію, російські шовіністи у кремлі керувалися ще й емоціями. Корінний народ Криму – киримли – з давніх давен викликав у імперії страх та ненависть.

"Річ у тім, що росія до 1701 року сплачувала данину Кримському ханству. За законами того часу вважалася васалом кримського хана. росіяни страшенно не полюбляють згадувати, бо це завдає національної травми російській психіці. Певною мірою на підсвідомому рівні оце вороже ставлення до кримських татар у середовищі росіян – воно також і цим пояснюється. Бо васалами були кримського хана. І кримський хан час від часу казав, що він може прийти до москви і повісити свою камчу – себто батіг, на воротах москви. І це було вельми неприємно", – розповів філософ Ігор Лосєв.

Заяви путіна про "ісконну російськість Криму", – відверта брехня. Тут жили різноманітні народи, змінювалися імперії, аж поки не запанував місцевий етнос – киримли, або кримські татари. У XV столітті вони утворили власну державу Кримське ханство, яка одразу потрапила у васальну залежність від Османської імперії. Натомість довго були сюзеренами для кремля, а за непослух місцевих князьків карали їх спаленням москви.

"Ось там, де кримські половці мешкали ближче до греків і генуезців, там кримськотатарський народ більше схожий на середземноморський тип, а відповідно там, де вони були ближче до ногайців, то там монголоїдний тип", – сказав історик Сергій Громенко.

Події кінця XVIII століття

Наприкінці XVIII століття росія Крим захопила. Не стільки силою зброї, скільки підступом. До початку століття ХХ завдяки депортаціям, русифікації та асиміляції росіяни зробили киримли меншістю на власній землі. Але потім сталася світова війна і російська імперія в один момент завалилася.

З XVII століття між Кримським ханством і Гетьманщиною починають вибудовуватися майже приязні стосунки. Принаймні на рівні "ворог мого ворога – мій друг".

"Спочатку таким ворогом була Туреччина. 1624 році був укладений договір між козаками і татарами, 1628-го гетьман Петро Дорошенко організував експедицію в Крим на допомогу татарам проти турків. І в тій експедиції загинув. А потім татари допомагали українцям у боротьбі проти Польщі", – розповів історик Сергій Громенко.

Татарська кіннота іноді становила чи не половину війська Богдана Хмельницького під час його війни з Річчю Посполитою. Щоправда, згодом він вирішив обрати для України іншого союзника – московію.

Після поразки під Полтавою і знищення Петром І Запорозької Січі кошовий отаман Кость Гордієнко із козацтвом будує нову Січ на території, контрольованій кримським ханом. Так у степах Причорномор'я та Приазов'я виникає ханська Україна.

У 1768-му розпочинається чергова російсько-турецька війна. За допомогою запорожців російські війська один за одним завдають відчутних поразок османам. Взятий Перекоп, нарешті Кафа. У 1774-му Туреччина іде на підписання мирного договору. За ним Крим – буцімто "незалежний".

"Ну і коли в 1774 році було підписано так звану "Кючук-Кайнайрджийську угоду" – ну це іще один приклад того, що як казав Бісмарк – "жодна угода, підписана з росією, не варта навіть того паперу, на якому вона підписана". В цій угоді було сказано, що Кримське ханство залишається незалежною державою, але буде вже підкорятися не Стамбулу, а санкт-петербургу", – зауважив філософ Ігор Лосєв.

Козак виконав свою місію – козак мусить піти. Через рік після перемоги Катерина ІІ знищила Січ. А ще через 8 років переступила через угоду і порушила Кримську угоду.

Поневолення росією Криму

Історія поневолення росією Криму банальна. Дуже схожа на те, як це раніше зробили з Україною чи Польщею. Описати можна двома словами – підкуп і підступ.

1775-й рік, петербург. Князь потьомкін малює кримському послу Шагіну Гирею солодкі перспективи співпраці. Спокушений грішми і владою, той погоджується.

"катерина ІІ сама поставила татарам хана Шагіна-Гірея. Він спробував провести європейського типу реформи, але вони натрапили на спротив певної частини консервативного населення. Відбувся бунт проти нього", – сказав історик Сергій Громенко.

Громенко додав: "У 1783 році йому запропонували "вигідний" обмін, мовляв, він зрікається ханства, емігрує в росію, а росія тим часом розбиває персів – Іран сучасний, і на престол персів сідає Шагін-Гірей. Він погодився і зрікся престолу. Наступного хана вже не обирали".

У квітні 1783-го катерина ІІ видала маніфест про "прийняття Кримського півострова, Тамані і всієї Кубанської сторони" у склад Імперії. Опиратися не було кому.

російська цариця насправді була німкеня і звали її Софія-Августа-Фредеріка Ангальт-Цербст-Дорнбурзька. російську мову, до речі, вона вивчила так собі, і, за легендою, робила 5 помилок у слові з трьох букв. Не в тому слові, про яке ви подумали, а в іншому. Своє улюблене ЕЩЕ вона писала ІСЧЬО.

А от до киримли в неї та її підлеглих була суто російська ненависть.

"росія завоювала татар, і маючи, згідно з військовими правами, владу над ними, може взагалі робити з ними все по своїй волі: винищити їх, привести їх у вічний і важкий полон, переселити їх на землі у великих своїх володіннях або у власних їхніх землях, утримуючи їх за невільників, за підданих або за васалів власних"

                                                                   Посол російської імперії в Туреччині О.Обресков

Наприкінці XVIII століття росія Крим захопила. Не стільки силою зброї, скільки підступом. До початку століття ХХ століття завдяки депортаціям, русифікації та асиміляції росіяни зробили киримли меншістю на власній землі. Але потім сталася світова війна і російська імперія в один момент завалилася.

Події 1917 року

Лютнева революція в росії здетонувала потужні національні рухи по всій колишній імперії. Кримські татари не стали винятком. Протягом 1917-го вони змогли обрати парламент, проголосити Кримську народну республіку і затвердити Конституцію з рівним виборчим правом. Очолив рух киримли за незалежність від росії молодий, але харизматичний Номан Челебіджихан.

Челебіджихан крім політичної влади отримав і релігійну. Він став головним муфтієм мусульман Криму, України, Литви та Польщі. А ще Номан був талановитим поетом.

Челебіджихан чудово розумів, що самотужки впоратися з росією киримли будуть не спроможні. Основним союзником кримських татар стали українці. Делегати курултаю у вересні 1917-го вирушили в Київ – на ініційований Грушевським з'їзд поневолених народів росії.

"Наприкінці 1917 року у Криму було троєвладдя. У Сімферополі засідала рада народних представників, яка опиралась на колишню російську імперію, був там і військово-революційний комітет, який очолювали більшовики, а в Бахчисараї була проголошена Кримська народна республіка на чолі з директорією", – сказав історик Сергій Громенко.

Кримській народній республіці на чолі з татарською директорією вдалося проіснувати кілька тижнів. ленін не міг допустити, щоб стратегічний півострів відколовся від імперії.

"На початку 1918 року більшовики, спираючись на матросів Чорноморського флоту, просто розбили війська директорії, захопили півострів і вдались до червоного терору", – розповів історик Сергій Громенко.

У грудні 1918 року матроси Чорноморського флоту почали різанину власних офіцерів. Вбили щонайменше 128 осіб, тіла скинули у море.

Загалом протягом так званих варфоломіївських ночей"у Криму без суду і слідства було скоєно понад тисячу убивств.

Жертвами червоного російського терору в Криму стають передовсім українці і киримли. Номан Челебіджихан не уникнув цієї долі.

1921 рік. Окупант – радянська росія

У 1921 році новий окупант – радянська росія – увів Крим як автономію до РСФСР. І того ж року влаштував ще один геноцид  – під виглядом допомоги голодуючим Поволжя з Криму вивезли майже все зерно. У результаті штучного голоду загинуло 76 тис. кримських татар.

Після цього срср начебто "пішов назустріч" корінному народу Криму. Кримськотатарська мова набула статусу однієї з державних, представники киримли отримали посади у владі. Утім це тривало недовго.

1927 рік. Почалися репресії проти киримли

Уже у 1927 році почалися репресії проти киримли. Наприклад, голова Кримської АРСР Велі Ібраїмов був страчений у сфабрикованій справі. У 1938 році розпочалася друга хвиля репресій проти кримськотатарської інтелігенції, під час якої було вбито багато кримськотатарських письменників, учених, поетів, політиків, викладачів, серед них – Асан Сабрі Айвазов, Усеїн Боданінський, Сеїтджеліл Хаттатов, Ілляс Тархан, Бекір Чобанзаде та багато інших.

Не дивно, що німців у 1941-1942 роках киримли зустрічали мало не як визволителів. Проте Гітлер мав власні плани на півострів – він вважав, що звідти походять готи, далекі пращури німецького народу – і хотів перетворити його на "готленд" – німецьку колонію. Тож прохання киримли про створення кримськотатарської держави навіть під німецьким протекторатом – проігнорував.

Відтак кримські татари розділилися – на тих, хто був готовий колаборувати з німцями – лише б не з росіянами, і тих, хто збирався боротися проти всіх окупантів. Трагічно склалася доля всіх. Наприклад, кримськотатарського письменника Амета Озенбашли.

Він боровся за незалежність Криму в 1918 році, але врешті пішов на угоду з більшовиками і став одним з керівників уряду. У 1928-му, як і багато інших, був звинувачений в антирадянській діяльності і засуджений до розстрілу. Потім страту замінили 10-річним ув'язненням. У 1943-му Амет повернувся у Крим. Він звернувся до німців з вимогою визнати кримськотатарську державу, коли ж її проігнорували – виступив проти колаборації. Побоюючись репресій з боку гестапо, виїхав до Одеси, а звідти до Румунії. Проте був схоплений більшовиками і там. Отримав 25 років таборів, помер на чужині.

У німецькі допоміжні підрозділи у Криму записалося кілька тисяч кримських татар – це менше, ніж було колаборантів-росіян, і так само менше, ніж киримли-червоноармійців. Однак колаборація була лише приводом – буквально за кілька днів усіх киримли було переселено в Середню Азію. Тисячі в цій дорозі загинули.

Іронія долі – один з виконавців цього злочину був покараний уже незабаром, в Україні, бійцями УПА під керівництвом Мирослава Симчича.

Під час слідства Симчич дізнався про те, хто був у командирському легковому авто, яке він знищив у бою під Космачем. Поміж інших командирів упівці ліквідували командира 256 полку нквс олексія дергачова. Крім боротьби УПА, дергачов відзначився у війні проти Фінляндії, а ще – масовими депортаціями. дергачов був одним з керівників операції виселення з Криму киримли у травні 1944, а згодом депортував з рідної землі чеченів та інгушів.

Навіть після смерті сталіна киримли не були реабілітовані. Повернутися додому вони змогли аж у 1989 році, перед розпадом СРСР. Наштовхнулися там на безправ'я. Кримську автономію отримав не корінний народ, а російські і проросійські окупанти. У 2014 році саме кримські татари стали на захист України в Криму. А після окупації півострова саме вони зазнали найбільших репресій. Така от повторювана історія, незнання якої не звільняє від відповідальності.

Читайте також: в Україні вшановують жертв геноциду кримськотатарського народу.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.