Однакові кольори на прапорах, спільний ворог і єдина Батьківщина. Кримські татари разом з українцями відзначають День кримськотатарського прапора. Це свято не лише данина традиціям, а й символ незламності та боротьби проти окупантів. Про історію кримськотатарської родини, яка не з переказів знає, що таке "русскій мір", – у сюжеті журналістки "5 каналу" Аліни Оганезової.

Кримська татарка Зарема Сарибілялова пригадує свого батька і каже – його загибель стала найбільшим горем для великої родини. Асан Сайдаметов поліг героєм. Він боронив Батьківщину ще від з 2016 року.

"Вони визволяли тут Херсон і поїхали на Донецький напрямок. На жаль, там він був недовго і загинув. 23 січня під Бахмутом в Курдюмівці", – розповідає кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

"Він тільки хотів, щоб його діти не знали, що таке "русскій мір". Це тому, що він бачив, що це таке. І знав. Але, на жаль, так сталося, що я, дякувати Богу, не знаю, що це таке. Але мої сестри бачили, вони пожили в окупації", – каже кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

Повномасштабне вторгнення заскочило родину в Генічеську, на Херсонщині. Частина сім'ї змогла виїхати відразу. Дорога була складною, каже Зарема. В автівці були дві вагітні та діти. Сподівалися, що все швидко закінчиться, тож узяли з собою тільки документи.

"Мама залишилася, тому що батька не було, їм виїхати не було чим. Ось, коли ми виїжджали з села, тут стояв блокпост, пост поліції. І так вийшло, що ми виїжджаємо з повороту, і там поруч прилітає, там така дірка була", – згадує кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

В окупації мама Зареми спалила всі нагороди та світлини батька. росіяни шукали сімʼї військових, тож батько так звелів – ділиться дівчина.

"Мама жила в окупації з сестрами, батько був тут, між Одесою та Миколаєвом, вони спілкувалися по двох різних телефонах. Я тримала телефон з одного боку, а тато був з іншого, отак і спілкувалися вони. Тому що на той час в окупації дуже сильно перевіряли ті родини, які, ну якщо хтось членів родини є з АТО. А тато мій був в АТО", – розповідає кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

Рідні брати Асана – теж військові. Всі троє – добровольці. Патріотизм у крові цієї родини, запевняє Февзі Мамутов, друг Асана.

"У нього два рідних брати, теж є добровольцями. І сьогодні один з них досі захищає Батьківщину," – каже кримський татарин, друг Асана Сайдаметова Февзі Мамутов.

Приятелі познайомилися 2017-го. Відтоді постійно підтримували зв'язок. Февзі каже, війна забрала життя його друга і закарбувала в історії Асана як символ незламності кримськотатарського народу.

"Такі люди є певними амбасадорами своєї нації, своєї релігії в певних колах. Спортсмени в своїх, військові в своїх. І він був найяскравішим амбасадором, який навіть елементами одягу відрізнявся від своїх побратимів", – зазначає кримський татарин, друг Асана Сайдаметова Февзі Мамутов.

Про особливість в елементах одягу батька розповідає і Зарема. Ділиться – батько ніколи не знімав кримськотатарську тюбетейку. Лише – у день загибелі.

"За всю свою службу одягнув тюбетейку і її не зняв. Що б перед ним не було, він її вдягнув. Йому казали, що там немає кокарди, що це не одяг українського військовослужбовця. І він вдягнув туди кокарду, але тюбетейку цю не зняв. Вона його двічі захистила від поранення, бо прилетіли осколки. На жаль, коли він йшов 23-го о 5-й ранку на бойове завдання, чомусь він її не взяв з собою, чомусь він не вдягнув, вона його не захистила. Потім, після його загибелі, побратими відправили її, зараз вона вдома", – розповідає кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

Після загибелі батька одна з сестер Зареми теж доєдналася до лав Збройних сил України – вирішила, що має продовжити справу тата.

"Ельзара моя пішла продовжувати його діяльність, визволяти Крим. Пішла продовжувати, щоб усе ж таки її діти, її молодші сестри, її племінниця не знали, що таке "русскій мір", – наголошує кримська татарка, донька Асана Сайдаметова Зарема Сарибілялова.

Нині родина полеглого військовослужбовця проживає в Одесі. Бережуть свої національні традиції. Так, Зарема показує кримськотатарський прапор, підписаний військовим-кримським татарином, і переконує – ми точно повернемо український Крим.

Аліна Оганезова, Сергій Іщенко, Одеса, "5 канал"

Читайте також: 200 тисяч депортованих кримських татар 1944 року, частина з яких загинула від голоду та хвороб ще в дорозі на заслання – це воєнні злочини радянської росії. 

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.