На моніторі дата – 22 листопада. А значить – день для спогадів про події дев'ятирічної давнини.
Станіслав Андрійович, вуличний музикант (співає): «Хай сяє прапор України/Непереможна у віках/Революційні помаранчі/Ми йдемо так, ми йдемо так».
Вуличний музикант Станіслав Андрійович – від самого ранку на Майдані. У листопаді 2004-го він приїжджав до Києва з Броварського району на революцію, яка надихнула його написати кілька пісень.
Станіслав Андрійович, вуличний музикант (співає): «Ну, тому, що треба відстоювати Україну, щоб була українською, незалежною. Ми вірили в те, ну, надіялися».
Дев'ять років потому – на Майдані знову люди. Поміж них – чимало учасників Помаранчевої революції. Славко Юрчишин згадує, як був "мамою" для сотень протестувальників. Саме таким – "Мама" – був його псевдонім для телефонних дзвінків на випадок затримання когось із учасників революції.
Ярослав Юрчишин, активіст "Чистої України" (2004-2005): «Вони мали сказати "Мама, я (адреса)..." і шо трапилося. Намагатися встигнути. І я пам'ятаю оці дзвінки, що я вже настільки зжився з оцим псевдом, що коли потім, після революції, я йшов по вулиці і хтось кричав "мама" – я вже механічно обертався».
А Остапу Кривдику – одному з координаторів громадянської кампанії "Пора" – часом доводилося так ризикувати з однодумцями, що і досі не хоче розповідати про все. Називає те, що доводилося робити заради перемоги Помаранчевої революції, "спецпроектами".
Остап Кривдик, учасник ГК "ПОРА" (2004-2005): «Наша група блокувала автобуси. І був ряд проектів, про які поки що говорити рано».
Журналіст: «В силу їхньої сумнівної законності?»
Остап Кривдик, учасник ГК "ПОРА" (2004-2005): «Абсолютно».
Журналіст: «Ну все закінчилося?..»
Остап Кривдик, учасник ГК "ПОРА" (2004-2005): «Все закінчилося нормально».
І Остап, і Ярослав свого часу пережили постмайданне розчарування. Та гадають, нині у людей немає іншого способу впливати на доленосні рішення влади, окрім як виходити на вулиці зі своїми вимогами. Тому сьогодні вже на Євромайдані. Рецепт для повернення до євроінтеграції в учасників мітингу один.
Мітингувальники: «Виходити!»
Мітингувальники: «Я вважаю, що іншого виходу нема».
Мітингувальники: «Все одно треба приїздити, виходити, я інших варіантів не бачу. Я б закликав скептиків зараз утриматися від якогось скепсису, зверхності, гірких оцінок. Треба, щоб люди вийшли».
Мітингувальники: «Люди пожертвували ніччю. Залишили дітей вдома. І така жертва – вона віддається».
Станіслав Андрійович, вуличний музикант (співає): «Ми самі і є Європа, нащо нам чужа робота?/Ми збудуємо по праву правову свою державу/Майдан, Майдан, Майдан/Кожне серце – океан...»
Олександр Аргат, Олексій Іванченков, 5 канал