Кілька десятків нацгвардійців у Бабиному Яру. Вшанувати жертв трагедії зранку приїхав президент Володимир Зеленський та керівник Офісу Андрій Єрмак. Доки тривають офіційні заходи, прохід до парку закрили.
"Його ж ніде ніхто не бачив. Ми його вибрали, а він нас боїться?", – обурюється киянка Людмила.
Квіти і лампадки чиновники і родичі жертв трагедії несуть і до пам'ятника страченим – євреям, ромам, радянським військовополоненим, українським націоналістам, в'язням Сирецького концтабору.
У ці дні 80 років тому у Бабиному Яру, за даними істориків, були розстріляні близько тридцяти чотирьох тисяч людей. Серед єврейського населення половина жертв – це були літні люди та діти, які не змогли евакуюватися з окупованого Києва.
Перші дні окупації Києва нацистами п'ятирічним хлопчиком зустрів пан Борис.
"Тут розстріляний мій батько. Мені було всього 5 років", – розповідає чоловік.
Серед десятків тисяч убитих – бабуся та дідусь Юлія Бородянського. Крім них, всій родині пана Юлія вдалося евакуюватися. А рідні батька потрапили у пастку.
"Тут батьки мого батька лежать. Мої дід і баба. Кожен рік я прихожу сюди. Кати, як і полеглі, не мають нації. Є кати, є люди. Тут лежать люди, а з того боку рову стояли кати", – зауважує онук розстріляного у Бабиному Яру Юлій Бородянський.
Семен Сирота щороку вшановує пам'ять прабабусі та дідуся.
"Кажуть, що бачили його в колоні. Він йшов разом з усіма людьми сюди в Бабин Яр, а прабабуся охороняла піаніно. Прийшли, забрали з квартири, повели сюди теж. Тому я завжди ходжу сюди і це мій обов'язок", – каже онук розстріляного в Бабиному Яру.
Ложки, виделки, ножиці, годинники, молитовник. Це речі людей, які загинули в Бабиному Яру. Унікальну колекцію науковця Іллі Левітаса музей "Героїзм і Голокост" до 80 роковин трагедії Бабиного Яру передав державі.
"Це збирав Левітас. Після війни. Це молебник. А це ось був чийсь годинник", – показує директор Історико-меморіального музею "Героїзм і Голокост" Олександр Сусленський.
За інформацією істориків, від 1941-го до 1943-го в Бабиному Яру розстріляли близько ста тисяч людей. Як вшановувати їхню пам'ять і хто будуватиме меморіальний центр – останні два роки сперечаються науковці з Інституту історії та приватна ініціатива з російськими грішми "Меморіальний центр голокосту "Бабин Яр". Останні вже звели в урочищі синагогу й кілька інсталяцій.
"Це один з найбільш закритих проєктів, які є в Україні. Жоден з цих проєктів не був обговорений. Всі процедури погодження відбуваються винятково приватними особами, в приватному порядку", – голова Інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Українська версія меморіалізації – на стадії обговорення, пояснює керівниця заповідника. Вона вважає, що палиці в колеса їм ставить київська влада.
"Це потрібно вирішувати з Київською міською радою. Ми навіть землю не можемо отримати під музей. За 4 роки. Змінити цільове призначення. Тому що, напевно, депутати міської ради не хочуть торкатися токсичного питання, яке стосується бабиного Яру. Потім вони повинні дати дозвіл на розробку проєкту. Цього немає. Але в нас є житловий комплекс на місці розстрілів", – пояснює в.о. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" Роза Топанова.
"З приватним меморіалом іде співпраця. – Є представники російського бізнесу, які фінансують цей проєкт. – Є представники, в тому числі, і американського бізнесу. Є, в тому числі, і люди, які народилися в цій країні. – Але Росія в нас агресор. – До того моменту, поки є наративи, які відповідають державним наративам, я в цьому не бачу проблем", – сказав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.
У родичів розстріляних свій погляд на цю дискусію.
"Я не можу сказати, як з Росії тут бачитимуть Бабин Яр, я просто хочу сказати, що, мабуть, поруч з Гітлером і Сталіним треба поставити Путіна", – переконаний онук розстріляного у Бабиному Яру Юлій Бородянський.
Упродовж двох днів біля монумента розстріляним горітиме пам'ятний вогонь. Загалом жалобні заходи в Бабиному Яру триватимуть до 6 жовтня.
Ганна Рибалка, Анжеліка Музиченко, Юрій Усік, "5 канал"
Нагадаємо, 29 вересня – День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного із символів Голокосту. 29 вересня 1941 року в окупованому Києві нацисти почали масові розстріли цивільного населення.
Одна з найбільших катастроф в історії столиці: 60-ті роковини Куренівської трагедії – історичні фото
