Жінки, які виїхали з України за кордон, тікаючи від війни, можуть втратити своє конституційне право балотуватися та бути обраними. Про це заявив голова Центрвиборчкому Олег Діденко під час Жіночого конгресу. У Києві його проводять уже всьоме, аби обговорити нагальні питання щодо гендерної рівності та ролі жінок у політиці. Участь у цьогорічному заході взяли представниці парламентських фракцій, місцевого самоврядування та перша леді Олена Зеленська. Ганна Рибалка – детальніше.
Півтора року. Саме стільки у полоні ворога син депутатки з Хмельниччини Світлани Свідерської-Лоб, Юрій. Захисник Маріуполя вийшов із заводу "Азовсталь" у травні 2022-го. Щоби якнайшвидше наші військові повернулися, а світ не забував про злочини росіян, Світлана разом з іншими родичами військових влаштовували акції за кордоном, зокрема в Польщі. І так було аж до червня. Тоді Світлану з України на кордоні не випустили – через урядову постанову 69. Вона забороняє представникам місцевого самоврядування перетинати кордон без службового відрядження.
"Переді мною постав вибір – оскільки в пріоритеті в мене врятувати сина, повернути його з ворожого полону, я змушена була скласти повноваження депутата сільської ради", – каже жінка.
Ця історія на всю країну пролунала ще в червні. Однак мати захисника "Азовсталі" вирішила озвучити її ще раз, на 7-му Жіночому конгресі. Світлана вважає її права як жінки і як депутатки були порушені.
"Є багато депутатів, які вже виїхали за кордон і вони не планують повертатися. Депутати ВР як їздили, так і будуть їздити за кордон. А в основному це б'є по депутатах місцевих рад", – додає пані Світлана.
З цим погоджується і депутатка від Голосу Юлія Клименко. Каже: постанова про невиїзд державних службовиць та місцевих депутаток – дискримінуюча.
"У нас є багато депутаток, які склали мандат або готові скласти мандат місцевих депутатів. Чому? Бо у них є вибір: між тим, щоб побачити своїх дітей в Польщі і можливість перетнути кордон раз на місяць для того, щоб служити в Україні, або бути тут замкненою і не мати можливості побачити своїх дітей", – наголосила народна депутатка.
Участь жінок у політиці під час війни – одна з дискусій конгресу. Через війну у жінок буде ще плюс одне обмеження. Через Конституцію. Адже основний закон забороняє балотуватися на президента або нардепа тим, хто не живе в Україні останні 10 та 5 років відповідно, пояснює голова центрвиборчкому. Тож, наприклад, матері, які втекли від війни за кордон разом, втрачають право бути обраними.
"Проживання в Україні переривається, якщо особа разово виїжджає за межі України на 90 днів або на 183 дні сумарно протягом року. Всі наші громадян, які вимушено виїхали за кордон, вони не можуть балотуватися", – зазначив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.
"У вересні 22 року ЦВК передала цілий список тих речей, які потрібно виправити у виборчому законодавстві. У нас працюють різні експертні групи, щоб напрацювати законодавство, яке стосуватиметься перших після воєнних виборів", – каже голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк.
Голова ЦВК закликає нардепок і нардепів взятися за виборче законодавство вже зараз. Хоча саме волевиявлення й відбудеться лише після війни.
"Вибори під час війни це будуть нечесні, недемократичні, на жаль. Вибори нелегітимні. А Україна-герой не може собі дозволити такої ганьби як нелегітимні вибори", – наголошує переконує співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.
Іще одна тема, яку зачіпають на полях конгресу – місцеве самоврядування. Говорять про допомогу армії. І про те, що у деяких міст руки наступного року будуть зв'язані – через військовий ПДФО, який відтепер йтиме не в місцеві бюджети. А до центрального.
"Тут якраз Київ не може бути прикладом, але багато міст будуть із негативним бюджетом на наступний рік. Це не посилює нашу внутрішню тилову спроможність протистояти викликам сьогодення", – переконує лідерка партії "ЄС" в Київраді Марина Порошенко.
Про виклики для жінок під час війни говорять лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко та співзасновниця конгресу віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк. Участь у 7-му Жіночому конгресі традиційно бере перша леді.
"За даними кадрового центру ЗСУ, зараз у нас 43,5 тисячі жінок-військовослужбовиць. Це майже втричі більше аніж 2014-го", – розповіла дружина президента України Олена Зеленська.
"Увесь світ облетіла фотка, там, де полум'я з усіх сторін і по центру цього полум'я іде молода жінка, у військовій формі з автоматом через плече, і за ручку веде маленьку дівчинку. Це колективне фото українки", – пояснила Юлія Тимошенко.
"Українки демонструють унікальність. Коли ми слабкі – допомагаємо іншим, щоб стати сильнішими. Жінки в час війни захищають, лікують, навчають, волонтерять. Звичайні жінки роблять надзвичайні речі", – наголосила віцеспікерка Верховної Ради.
Конгрес триватиме у Києві два дні. За цей час у ньому візьмуть участь пів сотні спікерів і спікерок.
Ганна Рибалка, Орест Пона, "5 канал"
Нагадаємо, у липні 2023 року "УЗ" відзвітувала про запуск жіночих купе. У пресслужбі компанії зазначили, що ініціативу прийняли дуже позитивно в усіх містах старту.
Дивіться також відео: Кують ЗАРАДИ ПЕРЕМОГИ! Жінки взяли до рук кувалди нарівні з чоловіками! Працюють для потреб ЗСУ.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Вбивча краса: як тренуються українські жінки-військовослужбовиці – ФОТО
