Друга річниця Іловайської трагедії, підступного розстрілу росіянами беззбройних колон українців, які маршем виходили з оточення так званими "зеленими коридорами". Росіяни та бойовики гарантували українцям безпечний відступ, натомість ницо їх знищили.Тоді, за офіційними даними, загинули 366 українських військових, ще 158 - вважають зниклими безвісти.
Два роки тому батьки Антона Цедіка отримали радісну звістку, їхній син Антон – боєць батальйону "Донбас" їде у відпустку додому. Втім, ці плани не здійснилися. Востаннє батько говорив із сином 28 серпня. Обіцяний росіянами "зелений коридор" виявився коридором смерті. Антон Цедік загинув від кулеметного пострілу в голову. Із ним життя поклали і двоє його побратимів. Зараз усі разом на стіні пам’яті Михайлівського собору. Тими трагічними днями лише батальйон "Донбас" втратив понад сотню бійців.
Учасник оборони Іловайська Вадим Савун розповів: "Ми рухалися коридором з одного населеного пункту до іншого. А по дорозі нас розстрілювали, як мінімум, з двох сторін. Хлопці ціною свого життя дали можливість нам залишитися живим і робити те, що не завершено".
Алевтина Ковальова сподівалася, що її брат Владислав теж у полоні, або переховується під час виходу з Іловайська. Він - хірург, який добровольцем пішов на фронт, тоді устиг надати медичну допомогу багатьом бійцям. Владислав був для неї більше, ніж брат, згадує Алевтина.
Наталія Жижко, Ганна Кудрявцева, "5 канал"
