5.ua

100 тис. інсультів щороку фіксують в Україні [відео]

     

    Навчатися заново ходити довелося киянці Світлані Майданюк. Наприкінці вересня у жінки стався інсульт. Порушення мозкового кровообігу призвело до паралічу правого боку тіла. І лише через добу пацієнтка викликала швидку. 

    Світлана Майданюк: «Поки вже зовсім зле не стало, я не зверталася до лікарні. А потім як у всіх швидка, лікарня. Погано працює права рука і права нога».

    Нерідко внаслідок інсульту паралізує все тіло та віднімає мову. Запобігти інвалідності може хіба що вчасне звернення за допомогою. Перші шість годин найважливіші.

    Анатолій Вершигорода, головний лікар Київської станції швидкої допомоги: «Ми говоримо золотий час, коли можна надати допомогу, пацієнт залишиться живим, менше буде інвалідізований, швидше повернеться до праці».

    Раптові оніміння частин тіла, втрата зору, труднощі з мовленням, головний біль та нудота - головні ознаки інсульту. Лікарі нарікають: саме через необізнаність населення у перші години після нападу до лікарів звертається лише третина пацієнтів.

    Тамара Міщенко, головний позаштатний спеціаліст з питань неврології МОЗ: «А решта вони потрапляють і 24 години. Деякі зовсім не попадають, залишаються вдома. Деякі відмовляються від госпіталізації».

    До нормального життя після інсульту повертається тільки 20% українців, які перенесли крововилив. Тоді як у країнах Європи цей показник сягає сімдесяти відсотків. Така разюча відмінність через брак реабілітаційних закладів в Україні. У столиці, приміром, лише один державний.

    Маріанна Бровченко, завідувач міського центру реабілітації КМКЛ №18: «Розробляється індивідуальна реабілітаційна програма. Вона складається з комплексу заходів, які проводяться пацієнту. Вони виконують їх, у середньому термін складає 21 день».

    Пенсіонерка Любов Мілько інтенсивно розробляє руку. Після інсульту жінка геть її не відчуває. Відтоді минуло три місяці. Через брак місць до реабілітаційного центру пацієнтка потрапила лише днями.

    Любов Мілько: «Я ще маю надію, що дасть мені Бог, і я зможу працювати. Я навіть працювати ще хочу, бо я працююча пенсіонерка».

    Людмила Голоднік та Данило Шматько, «5 канал»

     

    Попередній матеріал
    Скандал навколо підручників математики для першого та другого класу [відео]
    Наступний матеріал
    Дайджест міжнародних новин за 29 жовтня
    Теги: