Десяток людей залишилися жити в селі Довгеньке, тоді як до повномасштабного вторгнення там мешкали близько 800 жителів. Село розташоване на межі Харківської та Донецької областей і вщент розбите окупантами. Від більшості будинків залишилися лише стіни, а місцями – лише купа будівельного сміття. Минуло понад 10 місяців, відколи селище визволили від окупантів, але життя там не поліпшилося.
Жителі Довгенького Валерій і Сергій п'ють каву на борту згорілого броньованого транспортера. Спалена військова техніка залишилася між їхніми знищеними будинками після того, як ЗСУ вигнали звідси окупантів.
"Ми до цієї війни були по сусідству. Тут баба Таня ще жила. Ми втрьох спілкувалися, дружили і один одному допомагали. Ми часто збиралися вечорами. На лавочці сиділи розмовляли", – розповів мешканець села Довгеньке Валерій Мамрич.
У чоловіків невелика перерва в роботі. Вони заготовляють дрова на зиму. На деревину розбирають посічені сусідські сади та те, що залишилося від будинків. Згадують, їхню вулицю загарбники просто випалювали фосфорними боєприпасами.
Читайте також: "Мене ніхто не зупинить": Залужний обіцяє визволити Крим, навіть якщо деякі західні союзники не підтримують деокупацію.
Сергій із дружиною зараз орендують житло в Ізюмі. Але час від часу приїздять у рідне Довгеньке – наводити лад на подвір'ї. Про компенсацію для відновлення власної хати лише мріють, бо закінчити процедури з оформлення документів не можуть.
"Документи возили в Оскіл, у мене там все оформлене. Це треба їхати, витяг брати. Пожарку, міліцію, що хата згоріла, вести сюди ж БТІ. А зараз куди вести, якщо кругом воно заміновано. "Лепестків" сильно багато... один підірвався. Два на смерть хлопчика Зінченко і Стехан Толік. Шаламову ногу відірвало – п'ятку", – поділився мешканець села Довгеньке Сергій Штехан.
Дім Валерія взагалі важко впізнати – від нього залишилися рештки пічної труби
"Коли вже своїми очима приїхав подивився, то ахнув. Тим паче це, як кажуть, батьківський дім. Ми тут прожили з 74-го року", – сказав мешканець села Довгеньке Валерій Мамрич.
Дивіться також відео: Після ДЕОКУПАЦІЇ КРИМУ близько 10 тисяч осіб можуть бути притягнуті до відповідальності – Ташева.
Село Довгеньке все має такий самий вигляд, як ці дві хати. Тут немає жодної вцілілої будівлі. На початку повномасштабного вторгнення село протягом кількох місяців було на лінії фронту. Саме через Довгеньке росіяни сунули з Донбасу на Харківщину. По селу завдали десяток авіаударів, так розбили місцеві садок і школу.
Три місяці село було в окупації. У ньому не залишалося жодного українця. Але одразу після визволення жителі почали повертатися. Нині намагаються тут виживати більш як десяток місцевих жителів. Від будинку Михайла залишилися лише стіни. Тож він облаштував побут у модульному будинку. Таких модулів у селі зібрали вже кілька.
У побуті Михайло задіяв те, що залишилося від окупантів – шафу склав із ящиків з-під снарядів, поїлку для кролів змайстрував з армійського посуду. Але на кожному кроці зустрічаються й небезпечні знахідки – боєприпаси.
Цьогоріч селу виповнюється 240 років. Перша історична згадка про нього датована 1783-м роком. Нині Довгеньке – це село-привид, але місцеві сподіваються, що в нього є майбутнє.
Анна Черненко, Харківська область, "5 канал"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Який вигляд має визволений Лиман після окупації – фото
