Повернувся додому на щиті. На Прикарпатті попрощалися з військовослужбовцем та військкором Русланом Ганущаком. Він захищав Україну ще від 2014 року. Воював на найгарячіших відтинках фронту і водночас документував злочини російських військ. Загинув герой на Курщині. На церемонії прощання була журналістка "5 каналу" Віталія Когуч.
Зі сльозами на очах Руслана Ганущака зустрічають десятки людей на Вічевому майдані в рідному Івано-Франківську.
Руслан був учасником Революції Гідності. А з початком російсько-української війни, не полишаючи улюбленої справи кореспондента, чоловік одягнув військовий однострій та рушив на фронт – щоб через об'єктив його камери увесь світ побачив агресію росії в Україні.
"Він хотів бути очима війни, він був очима "Азову", він був очима Майдану, але він не зміг бути очима повномасштабного вторгнення", – розповіла дружина Руслана Ганущака Олександра Кодак.
Олександра розповідає, 15 січня в чоловіка мала бути відпустка, і він уже планував провести її із сім’єю в горах, якими так любив подорожувати. Та за два дні до того, 12 січня, воїн загинув. Члени родини кажуть, якою б не була відстань, але підтримку від чоловіка та батька відчували за сотні кілометрів.
"Тато був дуже чуйним батьком, ми з ним могли поговорити про багато що, він завжди мене підтримував у всьому, завжди заспокоював, хоч і фізично не завжди був поруч, але морально я завжди відчувала, що він біля мене", – зазначила донька Руслана Ганущака Ірина Ганущак.
Колега Руслана, журналістка, а нині військовослужбовиця Наталія Коцкович, пригадує: тривалий час вони працювали пліч-о-пліч. Ще від 2014-го фіксували злочини росії на сході України. Руслан завжди діяв розсудливо. З будь-якої ситуації знаходив вихід і допомагав у цьому своїм побратимам.
"Він був найстарший серед нас, в нас була велика пресслужба, і ніколи не робив поспішних висновків чи дій, з ним ніколи не було страшно. Ми потрапляли разом під обстріли, все гриміло, вибухало, і це людина, яка повертала голову і говорила, і казала – та я і цього разу вас вивезу, все буде добре. Там вже хлопці здоровенні моляться, а Руслан був дуже оптимістом", – каже військовослужбовиця Наталія Коцкович.
Уже після повномасштабного вторгнення Руслан був водієм "Хамві" одного з підрозділів ударних дронів у складі 92-ї механізованої бригади. Воїн брав участь у бойових діях на Курщині. На одному з виїздів групу, в якій був Руслан, атакували російськими FPV-дронами.
"Так трапилося, що саме його автомобіль найбільше постраждав, п'ятеро хлопців з одного разу, і він в тому числі, він керував саме евакуаційним транспортом, вивозячи групу, і на тому сталася біда. Він не був агресивним до ворога, уявіть, на сьогодні він жодного разу не сказав слова помста, він жодного разу не погрожував ні словом, ніяк у бік тих скотів, які труться на наші землі, він просто робив цю роботу", – згадує військовослужбовець окремого батальйону безпілотних систем "Очі" Олександр "Форкоп".
Побратими кажуть, Руслан назавжди залишиться для них прикладом мужності та патріотизму. Поховали прах захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Віталія Когуч, Віталій Магалатій, Андрій Гаргара, Івано-Франківськ, "5 канал"
Нагадаємо, у Києві попрощалися з військовослужбовцем ССО Олександром Горбатенком на позивний "Шериф".
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
