"Загартовані долі" – відеоекспозицію з такою назвою відкрили в дніпровському музеї АТО до дня Голодомору. На кадрах – світлини людей, які жили за часів геноциду українського народу, штучно створеного у 1932-1933 роках тодішньою радянською владою. Про той період діляться родинними спогадами учасники бойових дій – згодом ці матеріалі увійдуть до нової книги про штучний мор.
Демобілізований військовий 17-ї танкової бригади Дмитро Талапов розповідає майбутнім історикам про свого прадіда Сергія Казарова. Уродженець Ірану, тодішньої Персії, дивом пережив Голодомор та радянські репресії.
Каже: "У 1037-му році, коли його забрали до місцевого НКВС і знову звинувачували, що він іноземний шпигун, ворог народу тощо. Забрали, щоб засудили його, то хтось дуже розумний сказав: "Люди, ви що, ви хочете міжнародного скандалу? Сергій Казаров – підданий Ірану!"
Ще один демобілізований військовий Анатолій Скочко ділиться розповідями про бабусю, вона єдина з великої родини пережила 1932-33 роки. Відтоді в сім'ї шанобливе ставлення до хліба.
Згадує: "Бабуся, коли бачила якесь зневажливе ставлення до хліба, до харчів, то починала вичитувати мене, що так не можна. Бо такого не було раніше, за кожен шматочок хліба, за кожну крихту люди вмирали".
У музеї АТО вирішили зробити аудіозаписи захисників країни – спогади їхніх родин про часи Голодомору. Проект назвали "Загартовані долі".
"Ми намацали досить цікаву тему, пов'язана з травматичним досвідом, з досвідом історичних травм. Тобто люди, які постраждали від цієї системи імперської, яка будувалася в радянський час, і зараз загроза того самого руського міра, її ніхто не скасовував. І це певне продовження", – розповідає історик, співробітник музею Ірина Рева.
За задумом упорядників проекту, аудіоматеріали зберігатимуть у музеї. У майбутньому ці розповіді увійдуть до нової книжки про Голодомор.
Наталя Світлова, Олександр Пронський, "5 канал"
