Дмитро повернувся в Кропивницький із Литви. Подолав 4 тис. кілометрів, щоб пригнати бус для українських військових.
"Це "Фольксваген транспортер Т4", грузопас. Тут 1.9 турбодизель. Механічна трансмісія. Можна на цій автівці їздити і по бездоріжжю. Хоча вона і передньопривідна, але вона функції виконуватиме належним чином як на дорогах загального призначення, так і по бездоріжжю", – розповідає волонтер.
Транспортуванням машин з-за кордону волонтер почав займатися в перші дні повномасштабної війни. Відтоді не мав жодного вихідного та весь час у дорозі.
"Енергія з розуміння, що, якщо сюди прийде росія, то нас не стане. От і все", – каже Дмитро Завражний.
"Євробляхи" чоловік купує у Польщі, Чехії та країн Прибалтики. Для цього за кордоном створив мережу бізнес-партнерів і тамтешніми підприємцями, фермерами, підприємцями та навіть автогонщиками.
"Коли людина, литовець, дізнався, що автівка йде в Україну, для військових в Україну, для військових потреб, то він замінив всі витратні матеріали, поміняв колодки, тормозні диски, тормозні циліндри, трубки. Зробив там повний регламент. Віддав ще зверху безкоштовно купу гуми з дисками. Поставив каркас на кузов. Ще й заправив на дорогу", – зауважує волонтер.
Дмитро каже, автівки, які купує – не нові, але в гарному стані. Перш ніж вирушити на передову, машини проходять ретельний техогляд та ремонт на СТО.
"Найперше – ми заганяємо, міняємо витратні матеріали: фільтри, масла, а якщо треба ремені. Далі дивимося до ходової частини, щоб вона працювала належним чином. За потреби ми камуфлюємо автівку. Якщо просить підрозділ не камуфлювати, відповідно, автівка їде в такому вигляді, як є, тому що є різні задачі, насправді", – пояснює чоловік.
Дмитро вже передав для ЗСУ три десятки автівок, що коштувало близько 3,5 мільйонів гривень – підрахував волонтер.
"Джерела надходжень – це щось з власного бізнесу. Люди збирають, ком'юніті іноземне збирає, збирає наша діаспора. Збирають колеги-журналісти. Цей безпосередньо бус зібрали за 25 хв 98 000 грн", – зазначає Дмитро Завражний.
Цей "бандеромобіль" Дмитро передає спецпризначенцям. Вони виконуватимуть на ньому бойові завдання на Донеччині.
Військові розповідають: машини на фронті – це витратний матеріал. Служать максимум кілька місяців, але бува, й кілька днів. Тож поповнення автопарку військові потребують постійно. Особливо потрібні позашляховики.
"Проходимість, маневровість, швидке реагування. Приїхати, евакуювати, вивезти, підвезти. Легковиком туди не заїхати, болото. А позашляховиком собі проскочили, туди-сюди, зробили справу і повернулися", – каже спецпризначенець.
Військові кажуть: машини їм не раз рятували життя в ситуаціях, коли здавалося, що смерть неминуча.
"Була історія, що їхали на задачу. Почався обстріл з "Градів", був би це "Урал" ми б не вийшли 100%. Завдяки таким машинам і швидкість більша… Тобто вирвалися. Так, були легкі "300-ті". Все обійшлося добре", – тішиться Дмитро.
Волонтер запевняє: працюватиме для армійців аж до перемоги і мріє про розпад країни-агресора.
"Моя мрія – підняти стяг, приїхати на "Течіку" в кремль, спиляти зірку на кремлі і повісити прапор України", – каже волонтер.
Володимир Іванченко, Олексій Овсянніков, "5 канал"
Читайте також: "Я у вишиванці їду по всій Донеччині, орки були за 5 км від мене" – історія волонтерки з Коростеня
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.