Двоє армійців поранені від початку доби на сході. Один військовий – у тяжкому стані, повідомляють у пресцентрі операції Об'єднаних сил. Станом на вечір середи окупанти 10 разів відкривали вогонь по українських позиціях. Гаряче й на позиціях поблизу окупованої Горлівки. Тут відбулася агресивна нова ротація ворога, хоча тут давно не чути ствольну артилерію та "важкі" міномети. Та й ворожі снайпери останнім часом притихли. Подробиці – у матеріалі кореспондентки "5 каналу" Ольги Калиновської.
Коли поблизу окупованої Горлівки в окопи ворога зайшла нова ротація, армійці відразу це відчули. Попередники були спокійнішими та поводилися тихіше.
"Противник веде себе більш агресивно. Він веде обстріл у будь-який час дня і ночі також використовує більше вогневих засобів, і більш великі вогневі засоби", – розповів військовослужбовець ЗСУ Сергій.
Тут уже давно не працює ствольна артилерія – надто малі відстані. Але стрілецьку зброю ворог використовує на повну. Крім звичних великокаліберних кулеметів, є і перекрути. Це коли з ручних протитанкових гранатометів у бік захисників цілять мінами 82-мм калібру. Вчора одного із захисників контузило. Коли він пересувався з позиції на позицію, поряд лягла ворожа граната. Сергій допомагав евакуйовувати пораненого з передової.
"Він не міг самостійно рухатися. Йому треба було надавати допомогу. Кров йшла з носа і вух. Тобто це була тяжка контузія. І я все їхав і думав, аби нічого не сталося", – сказав військовослужбовець ЗСУ Сергій.
Нині з бійцем усе гаразд. Одужує. І скоро повернеться у стрій. А тут сьогодні важлива кожна бойова одиниця. Оборонці констатують – ситуація загострюється.
"Починає загострюватись. Бо після тих дощів вони трішки затихли. Почав ворог активніше працювати. Безпілотники як літали, так і літають", – зазначив військовослужбовець ЗСУ Микита.
Як не дивно, але чисте небо та шалена спека бійцям на руку. Ворожих снайперів нині майже не видно і не чути. Сонце грає проти них – більшу частину доби воно сліпить стрільців та видає їхні позиції.
"Ой, господи, будь здоровий, каже. Так само і теща. Вони переживають дуже, але не подають виду, і це мені набагато дає більше сил бути тут, розумієте? Є хлопці, і з Курахово є хлопці, і з Красноармійська, багато місцевих хлопців прийшли сюди. Це для них особисте", – розповів військовослужбовець ЗСУ Анатолій.
Дружина Анатолія живе в Лисичанську – у звільненому ще 2014 року місті на Луганщині. Й усіляко підтримує чоловіка в його прагненні забезпечити країні мир. Анатолій на війні – з 2015-го. Пішов по мобілізації і залишився. З ним на війні четвертий рік – Чіка, чутка молода вівчарка, яка вже одного разу рятувала бійцям життя.
"Погодні умови не дозволяли нам бачити в тепловізор і в нічне баченння. Ми стояли на відстані 600 метрів від ворога і вона почула людей у темряві і подала голос, ми висунулись і побачили, що була група ДРГ. Це вуха, очі, вона все чує і бачить. Навіть якщо командир прийде на пост, вона побачить", – сказав військовослужбовець ЗСУ Анатолій.
Вона для нього й охорона, й оборона, і розрада. А на передовій це дуже важливо. Тим паче, що на війні Анатолій залишиться до української перемоги.
Як повідомляв 5.UA, обстріл окупантами Авдіївки: наслідки і як оговтуються місцеві жителі.
Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Донецька область, "5 канал"
