73-річна пенсіонерка з Дніпропетровщини – влучно стріляє, збирає гуманітарні вантажі для військових, регулярно їздить на передову та пише вірші. Надія Таршин стала волонтеркою після Революції Гідності, її справу підтримали обидва сини. Під опікою волонтерського підрозділу жінки – понад 2 десятки військових підрозділів. З відважною та романтичною жінкою познайомилася журналістка "5 каналу" Юлія Вєжан.
Надія Павлівна у свої 73 без тремтіння в руках тисне на спусковий гачок.
"Ви кажете, чи я вистрілю? Вистрілю, вистрілю, за оцих дітей усіх вистрілю. Нехай не сунуться. І таких, як я, немало в нас", – розповідає волонтерка Надія Таршин.
Надія Таршин – інженерка на пенсії. Після активної участі в Революції Гідності в Києві повернулася до Дніпра та заснувала патріотичне об’єднання "Оріяна". Зібрала команду однодумців, аби допомагати військовим, які встали на захист українського сходу. Відтоді волонтерить і регулярно їздить на передову.
"Потім мені щось не сподобалося, як воно куди довозиться – поїхала сама. Відтоді я сама їжджу на передову. Я не вважаю, що це якийсь там подвиг, знаєте, чи що. Це потреба моєї душі", – каже волонтерка Надія Таршин.
У команді пані Надії – десятеро людей. Серед них – обидва її сини. Збирають необхідне для військових і двічі на тиждень – доправляють. Один з вантажів для підрозділів, які боронять Херсонщину.
"Кажуть, їм усе дають. Так, їм можливо і дають, але ж умови там змінилися. Вони не можуть нічого варить, бо там нема газу, там нема світла, там не можна багаття розвести. І тому ми допомагаємо їм різними ковбасними виробами, щоб вони могли бутерброд хоча би собі зробить", – каже волонтерка.
Іноді до волонтерського пункту військові приїжджають самі. Боєць на позивний "дядя Вася" знайомий із Надією Павлівною ще з майданівських часів. Каже, на таку людину можна покластися в усьому.
"Це найдобрішої душі людина. Вона завжди, що в неї не попросиш, вона розіб'ється, але найде. І плівку на перекриття, і скоби – ну, в усьому-усьому вона допомагає", – розповідає військовослужбовець ЗСУ "Дядя Вася".
"Те, що пані Надія нам збирає, воно завжди таке тепле, таке домашнє. Якісь дитячі малюночки, якісь мотаночки, щось таке гарненьке покладе для того, щоб ми відкрили коробку і це було не просто їдло, а це було до душі і посміхнутися", – пояснює військовослужбовиця ЗСУ Марина Давидова.
Пані Надія допомагає не лише ділом, а й словом. Жінка пише вірші. Першу збірку видала більш як 20 років тому. А перед війною поетеса випустила книжку "Формула життя" з патріотичними поезіями різних років.
"Я отут підбирала вірші і їх вручаю хлопцям, знаєте як. Щоб вам 100 тисяч не перемкнули розум і вашу пам’ять про всіх загиблих. Не в кожного вистачить мужності прочитати. Тому що мені хочеться, щоб люди не розучилися думати і аналізувати. Це дуже важливо", – розповідає волонтерка Надія Таршин.
Тим часом тиловий підрозділ пані Надії збиратиме наступний вантаж. Нині під їхньою опікою понад два десятки військових підрозділів.
Юлія Вєжан, Олександр Пронський, Дніпропетровська область, "5 канал"
Читайте також: Їхній дім знищила рашистська ракета: як: волонтери відбудували житло двом родинам
Дивіться відео за темою: Цеглинка до цеглинки: як волонтери "Добробату" допомагають відбудовувати Ірпінь
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.