Під час контрнаступу на Запоріжжі 2023 року росіяни втекли з позицій та покинули танк Т-72БЗ разом з особистими речами та боєкомплектом. Такі випадки непоодинокі, кажуть нацгвардійці 15-ї бригади оперативного призначення "Кара-Даг". Нині вони воюють на Куп'янщині, уражаючи ворога з цієї трофейної броньованої машини. На їхніх позиціях побувала журналістка "5 каналу" Єлизавета Калітвенцева. Історії бійців та про ситуацію в зоні відповідальності військових дивіться далі в її матеріалі.
Куп'янський напрямок – поле напружених і непередбачуваних боїв
Тут, на одній із найгарячіших ділянок фронту, працює танковий взвод 15-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Кара-Даг". Командир підрозділу з позивним "Хижак" розповідає: іноді десять хвилин змінюють усе – ситуація на позиціях надто мінлива.
Танкісти порівнюють свою роботу з артилерійською: через розвиток дронів, прямий контакт із ворогом стає дедалі небезпечнішим. Працюють на дистанції 7-8 км із закритих позицій.
Особливістю бойової роботи "Кара-Дагу" є не лише їхня тактика, а й техніка – трофейний танк Т-72Б3, який російські війська покинули під час контрнаступу на Запоріжжі у 2023 році.
"Кинули цю машину. На той момент бліндаж усе ще був ворожий. Наша піхота його відбила. Арта працювала обережно, не по танку – його берегли. Після відсування лінії фронту ми змогли витягнути машину й поставити на хід", – розповів "Хижак".
російський танк – у руках майстрів
Окупанти залишили не тільки техніку, а й боєкомплект, навіть особисті речі. Танк довелося ремонтувати, але нині він на повному ходу. Механік на позивний "Кіпіш" називає його найпотужнішим у своїй категорії: мотор майже у 1200 кінських сил, гусениці найкращої якості, прохідність значно вища, ніж у класичної 72-ї.
"У нього 5-й клас бронезахисту, мотор потужніший, на пісках, у болоті – проходить краще", – пояснив "Кіпіш".
Танк також має можливість пересуватись під водою, але підготовка до такого маневру може тривати до двох місяців – необхідна повна герметизація. Це серйозна технічна робота, яка потребує досвіду і часу.
Всередині танка – кардинальні відмінності від класичної моделі. Тепловізійні приціли, нічне бачення, система дублювання керування, яка дає змогу командиру вести вогонь замість навідника, – усе це робить Т-72Б3 не просто бронемашиною, а сучасною бойовою одиницею.
"Казенна частина гармати влаштована так, що в разі детонації снаряда всередині – вона бере на себе удар, екіпаж виживає", – пояснив "Хижак".
Особиста мотивація – не менш важлива за професійну
Сьогодні цей танк працює на Куп'янському напрямку, вражаючи ворога з максимальної дистанції до 12 км. І кожен постріл – нагадування: зброя, створена ворогом, може стати його ж карою.
"Хижак" і "Кіпіш" пройшли важкі бої під Кураховим, Покровськом, на Запорізькому напрямку, у Херсоні. Їхня історія – це історія про відповідальність, вибір і війну, в якій немає місця байдужості.
Особиста мотивація – не менш важлива за професійну. Для "Кіпіша" – це його син, якому всього дев'ять місяців. Він спілкується з родиною дистанційно, щоб побачити дітей, не забути, заради чого бореться.
"Хто, як не ми. Після війни хочу більше часу проводити з родиною. Ні роботи, нічого не хочеться – тільки спокій", – зізнався він.
"Хижак" також не чекав, поки ворог прийде до нього додому:
"Це не закінчується. Треба щось робити. Не можна просто чекати".
Зараз танк, покинутий на Запоріжжі, б'є ворога на Харківщині. Залізо, що мало знищувати українських воїнів, тепер – у їхніх руках. Це не просто символ – це ефективна зброя, яка вже змінила хід не одного бою.
З Харківської області, Єлизавета Калітвенцева, Сергій Малін, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською