За перші шість місяців року українці зареєстрували на 17% менше шлюбів, ніж торік. Натомість розлучень побільшало на третину. За статистикою, бажання розлучитися найчастіше виявляють жінки. Серед причин: розрив близьких стосунків через евакуацію чи перебування чоловіка на фронті. Як люди переживають особисті потрясіння, дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Володимира Іванченка.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Це люди, на яких хочеться рівнятися
Професійний військовий Денис та освітянка Карина познайомилися в соцмережах. Віртуальне знайомство швидко переросло в роман.
"Мені дуже сподобалася фотка, де я бачу, що він на протезі. Скляна підлога, повністю скляна будівля і він із прапором України стоїть. І я така глянула, думаю: "Вау, нічого собі!". Пише мені: "Коли йдемо пити каву?". Я пишу: "Коли запросиш". Він такий: "Я не думав, що це буде так легко". Я пишу: "Ну, якщо запрошуєш, то підемо". Він такий: "Ну, тоді в четвер після тренування". Пишу: "Добре"", – поділилася дівчина Дениса Карина.
У стосунках ця пара вже рік. Почали разом жити та облаштували спільний побут. У боях з окупантами Денис втратив ногу, але проблеми зі здоров’ям коханню не завадили.
"Це мене жодним чином не засмутило, бо я розуміла, що це не вада, а що це, навпаки, – його особливість, тобто, що це його "родзинка". Він цим особливий, він не такий, як усі. От як там зараз кажуть – "кіборги". Це люди, на яких хочеться рівнятися. Тобто мене це, навпаки, зацікавило: а який він, а що в нього взагалі в голові, а як це сталося", – розповіла дівчина.
Читайте також: Грузин приїхав до нареченої в Україну і пішов до ЗСУ, де був тяжко поранений – неймовірна історія кохання.
Денис каже, до протезу звик, але дискомфорт все одно відчуває. Бідкається, не все вдається робити по господарству самостійно. Проте дівчина його розуміє з пів погляду – завжди поруч і підтримує.
"Наприклад, коли я дома, відпочиваю весь день, я, звісно, без протеза. Тобто сходити на перекур на балкон, на кухню поїсти – це все роблю на одній нозі. Я просто скачу по квартирі. Підніматися важко. Карина мені допомагає геть з усім. Вона звільнила мене майже від усіх господарських обов’язків і домашніх справ", – розказав військовослужбовець.
Виняток із правил чи справжнє кохання
Історія кохання Дениса та Карини – приємна рідкість, але частіше війна – це важкий іспит на міцність для шлюбу та стосунків, кажуть фахівці. Не всі пари складають його успішно. За словами психологині Ганни Колєвої, яка відповідає за психологічну реабілітацію воїнів у госпіталі, не кожна жінка здатна витримати тривалу розлуку з чоловіком, який воює на фронті. Тим паче змиритися з інвалідністю після поранення. Це нерідко призводить до розриву стосунків.
"Війна – це криза, і дуже часто вона підсвічує якісь темні сторони тих стосунків, якісь тонкі моменти, які між людьми були. Людина не може адаптуватися до нової людини: до того, який у неї вигляд, як вона почувається, до того, що не було в її парадигмі світу того, що доведеться витримувати такі виклики", – пояснила Ганна Колєва.
Неідеальні стосунки не витримують війни
Військовослужбовця Максима Кулика дружина покинула. В перші дні повномасштабної війни чоловік пішов воювати, лишивши її вдома з малолітнім сином. Відтоді неідеальні стосунки ще більше погіршилися.
"Ми останнім часом трішки з нею сварилися через дрібниці, не могли знайти спільну мову. Я її просив: "Одумайся, що ти робиш? Навіщо? В нас дитина". Я її справді кохав. Вона відповіла: "Максиме, я вже без тебе звикла. Я вже хочу бути сама", – поділився Максим Кулик.
Дивіться також відео: Вона – волонтерка, він – командир підрозділу. Історія кохання на передовій.
Максим згадує, після розлучення почувався зрадженим. Каже, не міг нормально спати й усю лють зганяв на загарбниках. Але на цьому доля випробовувати його не припинила – від ворожої вибухівки він втратив ногу. Далі – шпиталь, операція і болісна реабілітація. Відновлюватися довелося не лише від поранення, а й від душевних травм.
Де знайти підтримку?
"Щоб не скотитися, треба шукати підтримку в інших людях, сферах, завданнях і цілях. Тобто те, що крім сім’ї в нього було, які ще були ресурси для того, щоб відновитися, крокувати далі", – зауважила психологиня.
Військовий розповідає, зібратися з духом та не впасти в глибоку депресію допоміг син.
"Він прийшов і сказав: "Татко, ти – мій герой. Татко, ти – мій герой". Я як це почув, у мене всередині все так… Він, звичайно, злякався, коли побачив, що в мене ноги немає. А я йому кажу: "Синочок, не хвилюйся, все буде чудово. Я поставлю залізну ніжку і буду до тебе ходити в садочок, і в школу, буду допомагати"", – розповів Максим.
Щастя повернеться
Налагодилося й особисте життя. За декілька місяців після поранення Максим зустрів нове кохання.
"Мене зі Львова перенаправили в Чернівці в лікарню. І я познайомився з медсестрою. Вона була перша, хто приймав мене з евакуації. Уколи зробила класно, крапельницю поставила. Кажу: "Олю, ти мені дуже подобаєшся". Вона сміється: "Та що ти кажеш?". Раз на каву сходили, потом другий раз, потом третій. Я кажу: "Давай, може вже якось будем ближче спілкуватись"", – поділився військовослужбовець.
Тепер Максим очікує на протезування, а після цього хоче освідчитися своїй коханій.
"Одразу я сказав: "Як мені поставлять протез, я з тобою затанцюю. Потім ми з тобою підемо в РАГС і я тебе винесу на руках"", – розповів військовий.
Максим зізнається, вперше після розлучення почувається по-справжньому щасливим.
Володимир Іванченко, Олександр Гаєвський, Кропивницький, "5 канал"
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться фотогалерею за темою:
"З кожної сім'ї, з кожного двору були присутні люди": рашисти вдарили по кафе і магазину на Харківщині під час поминального обіду – наслідки обстрілу
