Мінкульт дозволив викопати у Львові останки агента НКВС Кузнєцова з Пагорба Слави. Його разом з іншими радянськими похованнями перенесуть на місцеве кладовище – подалі від центру міста. Ця могила десятиліттями викликала суперечки між місцевою владою, родичами агента й активістами. Чому Львів відмовляється передати його прах до росії і хто насправді похований на Пагорбі Слави – дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Анастасії Ярмоловської у випуску новин.
Пагорб Слави у Львові – меморіальний комплекс, де поховані російські та радянські військові, загиблі у двох світових війнах. Однак найбільші суперечки тут викликає могила радянського агента НКВС Миколи Кузнєцова.
"Одне з найбільш резонансних і відомих поховань на Пагорбі Слави – це могила радянського диверсанта та агента НКВС Миколи Кузнєцова. Як бачимо, декомунізація вже торкнулася цього місця, хоча окремі написи й досі залишаються на гранітному надгробку", – заявив директор комунального підприємства "Меморіально-пошуковий центр "Доля" Святослав Шеремета.
В СРСР його називали героєм, а в незалежній Україні – терористом та символом репресій. Однією з його тактик було підкидання фальшивих документів біля тіл загиблих німецьких офіцерів, щоб звинуватити у вбивствах українських націоналістів.
"Підкидав на місці цих діянь підроблені накази ОУН про нібито наказ усунути вище керівництво німецьке. Після цього німці робили відповідні диверсійні репресії проти українців, вбивали українців, і також після цих дій Кузнєцова серйозно постраждало підпілля ОУН", – додав Шеремета.
Дискусії довкола цієї могили тривають уже понад два десятиліття. Місцеві активісти роками вимагали перенесення поховання, щоб позбутися радянської символіки в центрі міста. Наполягали: катові українців не місце у Львові.
"Ми тоді скликали пресконференцію, щоб пришвидшити цей процес. Його родичі з-за Уралу хотіли забрати останки. Ми християни, ми українці, ми не творимо вандалізм, не знущаємося над могилами похованих. І була абсолютно можливість це зробити: забрати, вивезти і забути. Тому що кожна така могила використовується москвою як знак своєї присутності на окупованих ними тоді, чи раніше, чи зараз територіях", – зауважив громадський активіст Юрко Антоняк.
Представники росії та родичі Кузнєцова зверталися до української влади з проханням передати прах для перепоховання в Єкатеринбурзі. У 2020 році суд ухвалив таке рішення, але Львів висунув умову: спершу повернення українських полонених. Згодом останки Кузнєцова не раз намагалися викрасти. Торік охоронець кладовища запобіг спробі злодія розкрити могилу.
"Це здійснював львів’янин Руслан Литвин, який потім підтвердив, що на нього вийшли в анонімному Telegram-каналі, хтось із росії, де запропонували винагороду за те, щоб той викрав прах. Неодноразово були різні спроби з боку російської влади, щоб Львів віддав прах. Перші такі спроби були у 2000 році. Потім були звернення також від губернатора однієї з російських адміністрацій, щоб ми дозволили це. Львів відмовляв у наданні такого дозволу, пояснюючи тим, що поки не повернеться останній полонений воїн із росії, то ми це тіло не віддамо", – зазначив заступник міського голови Львова Євген Бойко.
Втім до сьогодні є сумніви, чи справді під плитою – останки саме Кузнєцова.
"Очевидно, що це була фікція і вигадка. Чому? Тому що у 1946 році в Німеччині вийшла книга Миколи Лебедя під назвою "УПА". Микола Лебідь на той час очолював Службу безпеки Української повстанської армії, тобто був найвищої міри компетентною людиною. І він пише це в цій книзі. Останки цього Кузнєцова, справжнього, поховані були в лісі в районі села Верба. Причому могила не була позначена, бо це були розстріляні радянські диверсанти. Хтось не панькався з тим, щоб ставити там якийсь хрест", – сказав історик Іван Сварник.
Історики та дослідники висувають різні версії.
"Є версія, що це може бути Кузнецов, є версія, що це може бути невідомий останок, а є взагалі така версія, що це може бути взагалі німецький військовослужбовець", – пояснив Шеремета.
Міністерство культури вже надало дозвіл на ексгумацію останків із пагорба Слави. Прах Кузнєцова разом з останками інших планують перепоховати на Голосківському кладовищі – подалі від центральної частини Львова. Міська влада вже готується до цього процесу.
"Має зараз бути рішення виконавчого комітету про надання дозволу. Потім сама ексгумація і перепоховання. У нас на цей рік у бюджеті закладено достатньо коштів, щоб виконати всі ці роботи", – запевнив заступник міського голови Львова Євген Бойко.
Але перш ніж провести ексгумацію, планують дослідження, щоб підтвердити, чи справді тут поховані останки Кузнєцова. Згодом громада разом зі владою вирішить, що буде на місці демонтованих пам'ятників.
Анастасія Ярмоловська, Віталій Довгополий, Львів, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
