Волинські тероборонівці не припиняють тренуватися ні на мить. Бойові стрільби в них майже щодня.
"Усі зараз однакові: хто з села, хто з міста, але всі прийшли вмотивовано захищати країну. Якщо вороги й наважаться, то їм тут буде відсіч, тут усі хлопці до цього готові, тим паче, що вчимося різною зброєю користуватися, не лише автоматами, а й гранатометом, "енлавом", – розповідає інструктор зі стрільб "Бузай".
Знищення умовної ворожої ДРГ відпрацьовують по двоє та у групах, щоби добре навчитися прикривати бойового товариша. Шостий місяць українські військові несуть службу на кордоні з білоруссю. Нарощують свою міць та вдосконалюють захисні споруди під самою державною межею. Вони добре укріпилися та передбачили будь-який розвиток подій. І переконують – давно готові продемонструвати свої вміння, якщо білоруси з військовими рф таки наважаться піти в наступ.
"Нас ще тут спасла від вторгнення з цього боку наша місцевість, рельєф наш для тяжкої бойової техніки тут дуже тяжко проходити, дороги, які обладнані інженерними спорудами, ми повністю перекрили і замінували. Тут їх чекатимуть під кожним деревом", – запевняє боєць волинської бригади тероборони "Карпо".
Для окупантів тут наготували чимало пасток, тож наступати крізь болота й заміновані дороги їм буде непросто – переконують захисники. Спеціально облаштовані бліндажі та окопи допоможуть їм уберегтися від артобстрілів.
"Найстрашніше – це, звичайно, артобстріл і авіаційні удари, від яких дуже тяжко спасти мирне населення, інфраструктуру. Якщо підуть технікою, то в нас їх є чим зустріти, ми готові до цього і постійно, а найстрашніше – це якщо працюватиме артилерія, ракетні системи залпового вогню", – пояснює українських захисник.
Жителі прикордонних із білоруссю сіл почуваються тривожно. І хоча наступ білорусів досі вважають малоймовірним, – бояться загрози з неба. Останнім часом місцеві мешканці часто чують гуркіт ворожих літаків, повітряна тривога звучить дедалі частіше. Та попри непевну ситуацію – виїжджати із своїх сіл не хочуть.
"Звідси он пускали два літаки, які тоді нафтобазу бомбанули, то прямо звідси й ракети пускали. Я сам бачив на свої очі, як вони пускали. Оті ракети, які путін підтягував сюди до Жидковичів, до Пєтрикова, до Мозиря, до Лунинця ще в 14-му році, вже тут стояли ракети його. Забрав білорусів під себе і хотів нас забрати", – обурюється житель прикордонного села Володимир.
Бійці ЗСУ зазначають – кордон під надійним захистом. Тут усі готові гідно боронити свою країну та зроблять усе, щоби знищити кожного, хто наважиться ступити на українську землю зі зброєю в руках.
Оксана Ткачук, Волинь, "5 канал"
