Жодної вцілілої будівлі, відсутність водопостачання, електроенергії та постійні обстріли. Так живе прифронтове місто Оріхів у Запорізькій області. Попри це, там досі залишаються цивільні. Яке життя у вщент зруйнованому населеному пункті, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Єлизавети Калітвенцевої.
Місто-привид – саме так називають Оріхів, який росіяни щодня рівняють із землею. Інфраструктура зруйнована вщент. Будівлі не підлягають відновленню, а від приватного сектора залишилося менше 10%. До повномасштабної війни тут мешкало понад 14 тисяч людей. Зараз близько 900.
"По нашій громаді з початку повномасштабного вторгнення загинули 78 чоловік і 327 отримали поранення різних ступенів тяжкості. Не літає дуже рідко, летить практично 24/7, по місту прилітає. Обстрілюють усім: і КАБи летять, і ракети летять, і артилерія достає сюди", – розповів начальник Оріхівської міської військової адміністрації Микола Винниченко.
В Оріхові працює лише один ринок, куди приходять місцеві, які продовжують тут жити. Дехто приїжджає працювати із Запоріжжя. Інші – не можуть залишити своє майно, бо не мають більше де жити. Переважно, це люди літнього віку. Не їде з Оріхова і Тамара, які – 75 років.
"Ви знаєте, в мене від мами квартирка маленька залишилась там на Чєрьомушках. Якби ви знали, що там. Туди страшно зайти. Водичку ми беремо у міській раді, а газ заправляємо. Там сусід їздить і заправляє нам, два балончики купили. Людина – це таке створіння, яке звикає до всього і все. Якби ви пожили стільки, як я, то і ви перестали б боятися", – пояснила Тамара.
Журналісти поділилися з пані Тамарою смаколиками, які привезли із собою. Харчів не вистачає, а купувати – дорого. В Оріхові немає світла, не вціліла жодна аптека. Отримати ліки безплатно можна в Яни Миколаївни – єдиної лікарки, яка продовжує працювати. Медикаменти їй привозять волонтери. Жінка мешкає в одному з найнебезпечніших районів міста. Її кабінет облаштований у бомбосховищі. Діставатися роботи під обстрілами дуже небезпечно. Проте лікарка з родиною вирішила залишитися в Оріхові. Каже, не може покинути літніх пацієнтів. У день приймає до 23 людей. Часто привозять поранених внаслідок обстрілів.
"Спершу хотіли виїхати, а потім, коли вже до мене почали звертатися люди, ну, пенсіонери, інваліди, і просити: "Будь ласка, не виїжджайте, що ж ви нас покинете, ми ж тут одні". Через це вирішила залишитись, бо шкода людей, які звертаються після обстрілів із пораненням. Переважно у всіх – гіпертензія, артеріальний тиск, цукровий діабет. Багато уже зараз, які набули трофічні язви, бо люди живуть у підвалах і в сирості", – поділилася лікарка Яна Коломоєць.
У цьому невеликому кабінеті доводиться робити навіть хірургічні маніпуляції, коли привозять поранених. Покидати місто медикиня не має наміру. Каже, залишатиметься тут до останнього. Навіть, якщо обстріли стануть інтенсивнішими.
"Поки будуть тут залишатися літні люди, поки вони не виїдуть, то я не можу поїхати. Не дай Боже, з ними щось станеться, я буду себе все життя картати себе за те, що я не змогла їм допомогти", – сказала лікарка.
Таким є "русский мир" – в Оріхові працювали чотири школи, від якихзараз залишилися руїни. росіяни цілеспрямовано почали бити по навчальних закладах ще на початку повномасштабного вторгнення, як і по дитячих садочках.
Читайте також: Відсутні всі комунікації та закриті магазини: як вже два роки виживають мешканці Оріхова.
Місцеві живуть у зруйнованих квартирах. Віталій покидати Оріхів не хоче. На запитання відповідає з посмішкою, тут допомагає місцевій раді. Зокрема, роздає гуманітарну допомогу та контролює, щоб майно у більш-менш вцілілих квартирах не розікрали. Каже, що по місту "прилітає" щодня.
"Може прилетіти 20, може п'ять. Уже розумію, що летить і куди. Але їду далі на велосипеді", – поділився місцевий мешканець Віталій.
Гуманітарну допомогу в Оріхів привозять двічі на місяць. Воду намагаються щотижня. Попри все у місті продовжують працювати комунальні підприємства. Щодня вивозять сміття. У населених пунктах, що розташовані ближче до лінії фронту, – ситуація ще гірша. Журналістів туди не пускають через надто інтенсивні обстріли.
До прикладу, у Новоданилівці залишаються 12 людей, розповідає староста селища Сергій Іващишин. Населений пункт розташований за 4 км від фронту. Проте виїжджати звідти місцеві відмовляються.
"Щодня вночі працює артилерія, КАБи, авіація. По дню атакують дрони. Тобто там небезпечно, дуже небезпечно. Залишається на сьогодні там 12 людей, які не хочуть виїжджати. Возимо їм хліб, гуманітарку, возимо воду. Зараз брікети будемо везти. 850 людей було. Більша частина поїхала до червня, а вже коли почали в село прильоти, то залишилось тоді 170-200 людей десь, і дійшло оце до того, що на нині – 12", – розповів староста Новоданилівки.
Згуртованість людей – те, що впадає в очі. Ті, хто свідомо залишається в Оріхові, – називають себе вже спільнотою, адже допомагають одне одному. Влітку сюди повертаються люди, щоб забрати речі з квартир. росіян не чекають та вірять у Збройні сили України. Жити під триколором категорично відмовляються. Оріхів називають виключно українським містом.
Із Запорізької області Єлизавета Калітвенцева, Дмитро Дубіна, Сергій Малін, "5 канал".
Дивіться також:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Випалені будівлі, воронки від снарядів, руїни: воїни 24-ї ОМБр імені короля Данила показали зруйнований окупантами Часів Яр – ФОТО
