Голодне мукання корів із Гусарівки було чути у сусідніх селах. На Харківщині понад рік тому росіяни знищили велику ферму – обстрілювали та мордували тварин голодом. Село було в окупації три тижні, а ще пів року, через близькість лінії фронту, було під обстрілами. Днем визволення жителі вважають 8 вересня, коли українські війська зайшли у Балаклію. Тоді в Гусарівці припинилися обстріли. Що вдалося і що не вдалося зробити за рік після деокупації – дивіться в репортажі Оксани Нечепоренко.
Гусарівка на Харківщині і головне фермерське господарство, на якому трималося все село. До початку великої війни тут щодня виробляли 10 тон молока. Його давали майже три тисячі корів. Після окупації рогатих залишилося дві сотні.
Поряд із селом проходила лінія фронту, тож воно перебувало під постійними ворожими обстрілами майже пів року. У Гусарівці окупанти змогли затриматися на три тижні – у березні торік. Тоді частину техніки розмістили на території ферми.
"Вони були озброєні до зубів, в них оці урали були перезавантажені, колеса роздвигалив сторону. В них у цих БТРах цинк з патронами було забито так, що вони особовий склад не могли вести там", – розповідає директор сільськогосподарського товариства "Гусарівка" Юрій Вовченко.
У перші дні вторгнення керівник ферми Юрій Вовченко спілкувався з окупантами - намагався вивідати інформацію про переміщення російських військ і передавав її українським військовим. Каже, ті погано орієнтувалися на місцевості та палили по своїх.
"Коли заходили з Балаклії нові підрозділи, вони не знали, хто це заходить, вони думали що то нацисти, фашисти. Вони отсюда відкривали вогонь, били по своїх, ті оттуда били, думали, що українці стоять. І ще в них є шиза якась. Оце в 6 ранку, один підрозділ стоїть у нас там район Більовщина, а інший тут, вони у 6 ранку, градами по оцій Білевщині, по їх позиціях, ті звідти, це таке як некерована", – згадує директор сільськогосподарського товариства "Гусарівка" Юрій Вовченко.
Гатили окупанти і по корівниках. Директор ферми скаржиться – не пускали доглядати за тваринами.
"Корови теж лежали і в кормовому цеху, і в силосній ямі. Крім того вони в сараях розкидали пелюстки коровам під ноги, щоб ніхто не мог заходити. Корова ступає – одну розриває, або ви відкриваєте ворота або двері, вони пугаються і починають перебирать ногами, стають на пелюстку і їх розриває", – згадує директор сільськогосподарського товариства "Гусарівка" Юрій Вовченко.
Через голод багато тварин загинули, а ті, хто вижив – із короткими хвостами чи взагалі без них. Керівник ферми пояснює – це худоба починала їсти одна одну.
"Ревище стояло, у Волобуївці, в сусідньому селі чули. Вони ну просто невозможно було і день і ніч. Ото вийдемо, а ото склади почали палать, боже яке страхіття, там же і сіно і солома", – зазначає жителька Гусарівки Тетяна Сіромолод.
Тетяна Сіромолод пережила всю окупацію. Каже, з чоловіком, донькою та онуками майже весь час сиділи у погребі.
Жінка каже, ближче до ферми стояли підрозділи кадирівців та бурятів. Саме вони накоїли найбільше шкоди. Вбивали та катували людей. Шістьох селян покликали погодувати худобу, але ті назад не повернулися.
"Пішли ж годувати худобу. І немає до сих пір. Знайшли у ямі бурячній погорівші останки дуже багато", – каже жителька Гусарівки Тетяна Сіромолод.
Торік у вересні у Гусарівці залишалося близько сотні людей, нині їх уже пів тисячі. Разом із селом відроджується і ферма. Місцеві самотужки розмінували частину полів та отримали хороший урожай сіна.
"Заготовили близько 800 тон сіна. Так що на сьогоднішній день завдяки сіну я як в 90-х роках, предлагаю нашим господарям,ті шо рядом вимінюю поголів’я. Ми їм сіно, а вони нам телочок або бичків і таким чином ми добавляєм поголів’я", – каже директор сільськогосподарського товариства "Гусарівка" Юрій Вовченко.
Нині у приміщеннях ферми переробляють молоко. Виготовляють сири, сметану, вершки – продають у Балаклії та Харкові.
"Починали з маленького об’єму. 75 літрів молока. Потім купили більшу сироварню на 300 літрів і далі думаєм за майбутнє. Купили вже на тону молока", – каже заступник директора сільськогосподарського товариства "Гусарівка" Анатолій Ісіченко.
Аби безбідно пережити час, коли підросте молоде поголів'я худоби, навесні фермери закупили курчат. Тепер мають імпровізований пташник. Та найбільше зараз потребують насіння, аби засіяти підготовлені поля озимими.
Оксана Нечепоренко, Антон Авіжас, Харківська область, "5 канал"
Читайте також: Щоденник часів окупації: у Харкові презентували книгу письменника Володимира Вакуленка, вбитого і похованого в Ізюмі
Дивіться також відео: Міжнародний трибунал за Бучу. Документальний доказ російських злочинів.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
