6 вересня 2020 року бойовики відкрили вогонь з автоматичного станкового гранатомета, випустивши при цьому три черги ВОГ-17 по підрозділу Об’єднаних сил в районі населеного пункту Красногорівка, поранення отримав один український воїн. Таким чином окупанти порушили перемир'я.
6 вересня внаслідок прицільного обстрілу поблизу Причепилівки на Луганщині загинув військовий Тарас Кубійович. А вже сьогодні, 7 вересня, окупанти порушили "режим тиші" поблизу Кам'янки на Донеччині, здійснивши декілька пострілів зі стрілецької зброї та РПГ.
Раніше ватажок бойовиків Пушилін дав наказ знищити інженерні споруди українських позицій в передмісті Горлівки. Пригрозив, що в понеділок, 7 вересня, буде атака. Аналогічні погрози були і минулого тижня, але не сталося.
Навіщо ці заяви, що відбувається і як назвати речі своїми іменами? Все просто. Росія вкотре відверто погрожує Україні. А проросійські бойовики систематично порушували умовну тишу і провокували наших військових. Детальніше Євгенія Китаєва з передової.
Більш як місяць на українському сході формально тривав режим тиші. В Офісі українського президента домовленості називали проривом. Щоправда, дійсно тихо на лінії фронту було усього 20 хвилин. Щойно перемир’я вступило в силу – ворог вдарив зі стрілецької зброї поблизу Мар’їнки. І хоч впродовж місяця інтенсивність ворожих обстрілів значно зменшилася, мало не щодня ми чуємо від прес-центру ООС про обстріли Авдіївки, Мар’їнки тощо.
Вже за місяць після оголошення "всеосяжного" і "всеохопного" Тристороння контактна група вступила в нові домовленості, погодила ще чотири ділянки для розведення військ та визначила 20 ділянок для розмінування. Однак у штабі Операції Об’єднаних сил кажуть, їм й досі не відомо, де точно будуть розводити і розміновувати. Зазвичай, у масштабних розмінуваннях на фронті беруть участь і піротехніки ДСНС. Але й там нам повідомили, що жодної заявки на розмінування не отримували. Бойовики вже після домовленостей продовжують тягнути на себе ковдру – мовляв, готові на розведення військ лише тоді, коли український парламент проголосує за призначення місцевих виборів. Самі ж продовжують стрілянину і провокації.
Армієць ЗСУ із позивним "Радіус" повідомив: "Під час режиму тиші по наших сусідніх позиціях випустили оці ПОМ-2 міни. Які заборонені і Женевською конвенцією і взагалі заборонені до використання. Примудряються через РПГ запускати її".
Така міна встановлюється самостійно і приводиться в бойове положення. Варто ненароком зачепити датчик міни – тонку капронову нитку, як пролунає вибух.
Цей випадок стався на Світлодарці. Піхотинці помітили міну і викликали саперів. Однак за місяць тиші окупанти в такий спосіб мінували і українські позиції поблизу Мар’їнки, і неподалік Зайцевого. Саме там двоє морських піхотинців підірвалися на ПОМ-2. Обидва дістали поранення.
Ярослава Зоріна, речниця прес-центру ООС, повідомила: "Попередньо встановлено, що протипіхотна міна була закинута дистанційним методом. Такі провокації ворог використовує в Донецькій та Луганській областях".
Щоправда таку заяву штаб Операції Об’єднаних сил зробив за добу після поранення українських морпіхів. Вогонь у відповідь бійці не відкривали. Дистанційне мінування далеко не єдиний спосіб провокацій, який використовують окупанти. Бойовики б’ють зі стрілецької зброї, використовуючи прилади безшумної стрільби.
На цій же Світлодарській дузі бойовики порушують всі додатково прописані умови перемир’я. Піхотинці ж своїх "пташок" у небо не піднімають – на це діє заборона. Кажуть, за таких умов дуже складно зрозуміти, що відбувається на позиціях у ворога. Без коптерів проаналізувати і запобігти діям бойовиків майже не вдається. Це значно ускладнює оборону.
Армієць Костянтин розповідає: "Почастішали підпали, бо погода сприяє. Противник старається правдами й неправдами підпалити сухостій".
Масштабні пожежі впродовж останніх кількох днів вирували вздовж лінії фронту на Луганщині. Внаслідок однієї з них загинув старшина Артем Бондаренко. А поблизу Попасної вдалося приборкати вогонь без втрат.
Через довгу посуху і сильні пориви вітру вогонь розповсюджувався миттєво. Щойно піхотинці загасили одне місце займання, вже палало інше. Бійці розділились, хтось рятував від пожежі зброю, хтось евакуйовував місцевих мешканців з селища поблизу позицій.
Піхотинцям же тепер доведеться відновлювати знищені полум’ям перекриття і укріплення. Таку обстановку – постійного спостереження, напруги і очікування – тяжко витримати психологічно, пояснюють піхотинці.
Армієць із позивним "Антоніо" каже: "Вони зараз поводяться дуже відкрито, не ховаються, бо розуміють, що ми по них працювати не будемо. І це дійсно дуже давить на психіку. До завершення конфлікту не йде. Дивлячись по противнику, він готується до оборони".
Кілька днів тому ватажок бойовиків Пушилін почав погрожувати українським армійцям масованим обстрілом.
А вже на вихідних і в понеділок, 7 вересня, ворог відкрив вогонь біля Красногорівки, Причепилівки та Кам'янки.
Але і там, де досі зберігається "тиша", ситуація – напружена.
Армієць ЗСУ Костянтин говорить: "Ми виконуємо накази, ми є військові люди. Але нам, як і громадянам України, теж цікаво, що далі? Як буде довго тягнутися перемир’я? Тобто, логічне завершення, яке його логічне завершення? Перший крок, ми розуміємо, перестати стріляти. А другий крок – що?"
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева, "Підсумки тижня"