З оселі не виходити, пересування по вулиці мінімізувати – загроза терактів та ракетних ударів. Таке попередження на День Незалежності отримали мешканці Донецької області. І дисципліновано поховалися по оселях. Лише окремі з них вийшли на вулицю, щоб розповісти нашій знімальній групі, чи цінують вони армію, яка їх захищає, і що для них Незалежна Україна.

Бахмуту до обстрілів не звикати. Артилерійські канонади тривають тут весь день і так уже понад місяць. Попри це у центральному парку біля міськради завжди були люди. Вони гуляли, відпочивали на лавках, спілкувалися. На День Незалежності місто спорожніло. Ніде нікого. Лише перехожі та велосипедисти швидко рухаються порожніми вулицями.

"Було попередження, всі пишуть у всіх соціальних мережах, просять нікуди не виходити, щоб не було провокацій ніяких. Ми сьогодні були вимушені. Тату погано стало, ходили по швидку", – розповідає жителька Бахмута Оксана.

Оксана з батьком повертаються додому з лікарні. У Бахмуті швидка, пояснює жінка, на звичайні виклики не виїжджає. Лише на екстрені – після обстрілів, коли є поранені. У решті випадків потрібно приходити до медиків самостійно. Вони б, каже, і не виходили, але у батька прихопило шлунок. Йшли, зізнається, і боялися, щоб нічого не прилетіло на голову.

"Куди ходити? Незрозуміло звідки, що прилетить, і чи залишишся живим. У нас сусіди пішли купити корм собаці і потрапили під обстріл. Йому відірвало дві ноги, їй розробило ногу. Ми зараз слідкуємо за будинками, годуємо собак, куди нам виходити?" – каже житель Бахмута Сергій.

Продавчиня, жителька Бахмута Людмила, зауважила: "Людей дуже мало. Ми замовили хліб у Костянтинівці, а людей мало, от весь хліб і залишився. Люди сидять вдома".

Людмила з чоловіком нікуди і не ходили. Просто прокинулися і відкрили магазин. З травня, відколи росіяни розбили їхню оселю, вони живуть тут – у підсобці. Живуть і працюють.

"І тому ми сьогодні на роботі тут. Якби довелося йти нам, ми б не прийшли. А так і спимо у підсобних приміщеннях, тому ми і працюємо", – додала Людмила.

Велосипед – один із найпоширеніших засобів пересування прифронтовими містами. Віктор на двоколісному їде на роботу – працює охоронцем. Попри постійні потужні артобстріли, покидати рідне місто не планує – через матір, якій за 90.

"Куди їй їхати? Вона вже неадекватна. Їхати з нею – тільки мучатися. Я вже звик, головне, щоб не прилетіло, а там все буде нормально", – запевнив житель Бахмута Віктор.

Армійці, які тримають оборону Бахмута й околиць, не можуть убезпечити місцевих від російських артприльотів – надто потужні та далекобійні системи задіюють окупанти, обстрілюючи цивільних. Натомість постійні штурми росіян, які вже давно мріють захопити місто, розбиваються об потужну оборону Збройних сил. І Бахмут це цінує, переконують його жителі.

"Молодці, молодці вони, молодці, що тримають Україну. Я їм як чоловік, як батько, не заздрю. У таку температуру воювати – це жах. На такій жарі. Цінуємо, що вони роблять. Дай Бог їм щастя, здоров'я і мирного неба. І нам, і їм", – наголосив житель Бахмута Сергій.

Жителька Бахмута Людмили повідомила: "Вони дуже гарні хлопці, дуже потужні, дуже сильні, ми в них віримо, і молимося за них".

Саме тому, що вона вірить у Збройні сили України, Людмила не покидає рідне місто. Хоч і живе у магазині. Бахмут, як і всю Україну, зізнається, почала цінувати і любити вже після початку великої війни. Коли зрозуміла, що може втратити.

З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал"

Читайте також: В окупованому Донецьку, імовірно, вдарили по "адміністрації" пушиліна – відео