Відносне затишшя на сході, станом на вечір – один обстріл з боку ворога, в українського війська без втрат. Повідомили в пресцентрі штабу об'єднаних сил. Активний рух уперед – до українських позицій – помітили сьогодні вранці українські оборонці поблизу руїн Донецького аеропорту. Відновлення облаштування бойових укріплень – підтвердили й у Спільному Центрі Контролю й Координації вогню. Про реакцію захисників, обстріли позицій мінами 82-го калібру, поранення і загибель побратимів, які мали місце на цій ділянці фронту – знає журналістка "5 каналу" Ольга Калиновська.
11-та ранку. Околиці Донецького аеропорту. Сезон весняно-польових робіт – відкрито. Російські найманці натхненно махають лопатами. Так, ніби не на передовій. Копають уперед, у бік українських позицій, що заборонено домовленостями про всеосяжний режим припинення вогню. Особливо не маскуються – земля летить, як із-під трактора. Гіперактивність ворога у спостережний прилад першим помітив боєць із псевдонімом "Монгол", який уранці заступив на бойове чергування.
"Оглядав сепарські позиції. Упродовж 40 хвилин наглядаю, як вони риють окоп в наш бік. Ну схоже, нову вогневу точку риють", – каже військовослужбовець "Монгол".
Армійці фільмують порушення, щоби передати керівництву. А вже там прийматимуть рішення, як угамувати противника, що розперезався.
"Доповідь робимо – вищому командуванню, про те, що противник веде фортифікаційні роботи з удосконалення своїх позицій, що може призвести до загрози життю і здоров'ю моїх військовослужбовців і вони приймають рішення, а я його виконую", – розповідає військовослужбовець ЗСУ "Байда".
Журналісти "5 каналу" побачили свіжі прилети мін 82-го калібру. Днями позиції українських бійців в околицях донецького аеропорту ворог накрив мінометним вогнем. Стріляв прицільно. Поцілив у старий смітник, про існування якого оборонці навіть і не знали.
А на інших позиціях Льолік та Болік стали свідками іншого ворожого обстрілу – зі станкового протитанкового гранатомета, внаслідок якого поранення отримав український захисник.
"Близько 19-ї вечора зі сторони противника прилетіла ймовірно гранат спг-9 і осколками вона посікла військовослужбовця, знаходився він в окопі, поранення було незначне, швидко надали йому допомогу, визвали команду, швидко доставила його в медпункт", – каже військовослужбовець ЗСУ "Шумахер".
Ворог нахабніє, констатують оборонці. І щодня не просто провокує, а відкрито атакує позиції армійців. Вони у відповідь – не мовчать.
"Завжди дається адекватна відповідь. Є домовленості про мир, але коли життю і здоров'ю загрожує небезпека, і ти бачиш, що можеш повпливати на це, ти можеш відкривати вогонь, що ми і робимо, ми завжди адекватну відповідь даємо", – зазначає військовослужбовець ЗСУ "Танцор".
А не відповідати – не можна. Бо ворог посилює атаки по всій лінії фронту. Навіть там, де донедавна було тихо, тепер гучно та небезпечно. На початку тижня поблизу населеного пункту, який практично не фігурував у зведеннях штабу ООС, загинув старший лейтенант Володимир Шпак. Врятувати його шансів не було – надто тяжким виявилося поранення. Під час надання першої домедичної допомоги та евакуації він так і не прийшов до тями.
"Командир сказав – на допомогу, є поранений, я висунувся. Військовослужбовець був без свідомості. Пульс був присутній, самостійно не дихав, весь час був без свідомості", – розповів бойовий медик ЗСУ.
А це уламки боєприпасів, які позбирали бійці після того самого обстрілу, який забрав життя їхнього побратима. І хвостовик невідомо якого боєприпасу. Спершу думали про кумулятивний снаряд із танка. Згодом зійшлися на думці, що це була рапіра – 100-міліметрова протитанкова гармата, яку в цих краях ворог раніше не застосовував. Війна триває. Хоча дехто досі називає її перемир'ям.
Ольга Калиновська, Сергій Клименко, "5 канал"
