Один військовослужбовець загинув, ще троє поранені внаслідок обстрілів у зоні АТО впродовж цієї доби. Станом на 18:00 російсько-терористичні формування здійснили вісім обстрілів. Нетривале затишшя на Приморському напрямку змінюється прицільним вогнем. У хід йдуть БМП і гранатомети, також супротивник відкриває вогонь із заборонених Мінськими угодами мінометів. Провокативними обстрілами ворог перевіряє нерви українських захисників на міцність. Свідками одного з них стала знімальна група "5 каналу".
Окуповане Комінтернове можна побачити неозброєним оком. Воно навіть ближче, ніж підконтрольна Києву Талаківка. Найчастіше бойовики обстрілюють українські позиції із БМП та гранатометів. "Якоїсь лінії поведінки противника немає, тобто може бути тиша декілька днів, а може бути таке, що противник відкриває вогонь – у будь-яку мить і з будь-якої зброї", – наголошує військовослужбовець Петро.
На підтвердження цих слів терористи починають гатити з мінометів саме під час роботи на позиції нашої знімальної групи. Каже: "Тільки що був "вихід"… І "прихід". Трошки в сторону від нас". Армієць Олександра додає: "Як ми щойно зафіксували, поруч із позиціями, неподалік звідси – я так підозрюю, що населений пункт Водяне, – проходили 120-ті міномети. Це поруч із тим, що місія ОБСЄ там стояла".
Також українські захисники впевнені – проти них воюють добре озброєні ворожі снайпери: "Працюють прицільно, професійно, видно, що кадрові військові Російської Федерації, бо найманці так не працюють". На ворожих позиціях активізувався і рух техніки, кажуть військові: "Це можна пояснювати тим, що підвозять боєприпаси або інші якісь дії проводять. Будемо спостерігати, робити висновки і приймати рішення".
Цього дня тут згадують про Революцію Гідності. Серед оборонців Талаківки – учасники тих подій. Павлові тоді було 20. Після розстрілу побратимів на Майдані питання, йти добровольцем на схід чи ні, в нього навіть не виникало: "20 лютого я був під стелою, в той момент, коли все почалося. Я тоді допомагав поранених відвантажувати звідти".
Пліч-о-пліч із Павлом воює ще один учасник Революції Гідності. Віктор розповідає, чому він став учасником Євромайдану: "Що спонукало мене? Мабуть, не задовольняло те життя, що склалося на той час в суспільстві".
Після Революції Гідності Віктор вирішив іти на фронт не одразу. На той момент ліквідатор аварії на ЧАЕС, полковник міліції був уже на пенсії. Але вдома всидіти не зміг: "Коли я йшов на війну, мабуть, я бачив продовження тієї роботи, яку почали в 2014-му році на Майдані. Бо якось так воно в мирному житті все затихло… Я сподівався, що нова революція вже почнеться звідси, і знову дійдемо до Києва, і щось поміняємо, можливо вже в останній раз".
Віктор вірить – війна скоро закінчиться. Впевнений – перемогою над окупантом. І лише тоді він нарешті дозволить собі стати пенсіонером.
Анастасія Старостенко, Олег Корінний, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею:
"Першими боронитимуть у разі агресії": масштабні навчання військових під Маріуполем – ФОТО
