Мазут із російських танкерів досяг берегів Одещини. Екологи виявили згустки нафтопродуктів на узбережжі Чорного моря. Допливли вони з Керченської протоки, де у грудні затонули два танкери, що належали країні-агресорці. У море тоді потрапило декілька тисяч тонн мазуту. Які наслідки цієї катастрофи для української екології – дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Аліни Оганезової.
Невідому речовину прибило до узбережжя Одещини наприкінці січня. У Національному парку "Тузлівські лимани" припускають: нафтопродукти є мазутом із російських танкерів, що зазнали аварії в Керченській протоці в середині грудня торік. Забруднення тоді розтягнулося на кілометр, місцями сягаючи 6 метрів завширшки. Втім реакція на надзвичайну ситуацію недостатня, кажуть у нацпарку.
"Після того, як сталася ця катастрофа, то на рівні міністерства і обласних військових адміністрацій повинен був бути розроблений план заходів, тому що розлив цих нафтопродуктів і потрапляння їх у морське середовище – техногенна катастрофа, яка спровокує і фактично вже спровокувала екологічні наслідки", – наголосила в. о. директора Національного природного парку "Тузлівські лимани" Ірина Вихристюк.
Нині узбережжя Тузлівських лиманів очистили від нафтопродукту, кажуть співробітники. Та в разі зміни погодних умов існує ризик повторних викидів. Про це на своїй сторінці у Facebook пише науковець Іван Русєв.
"Увесь мазут вагою до 4 кг зібрано нами з пересипу. Зараз у нацпарку на узбережжі мазуту немає, але немає і жодних гарантій того, що його море знову завтра не викине, оскільки мільйони дрібних фракцій ще дрейфують у водах північно-західної частини Чорного моря", – йдеться у повідомленні.
Проби нафтової речовини відправили на дослідження в одну з приватних лабораторій в Одесі. Власні досліди в домашній лабораторії також проводить еколог та екоактивіст Владислав Балінський.
"Я сподівався, що він буде більш метаморфізований, тому що велика відстань, це 640 км він десь пройшов. Ні, він такий чистенький, я маю на увазі, без включень. Це перше. По-друге, саме за температурою нормальної десь 20 градусів, він дуже такий текучий, як рідина себе поводить. Він ще дуже смердючий", – розповів еколог.
Під час робіт фахівці виявили рідкісного птаха в мазуті – червоношию гагару. Це вже другий випадок. На початку січня працівники природоохоронної установи знайшли без ознак життя і велику пернікозу. Втім і тоді мало хто звернув на це увагу, кажуть дослідники.
"По-перше, птах досі в мене в морозилці. Тоді, коли в України ще не було зразків оцих мазуту. Ніхто нічого не робив", – додав Балінський.
Шельфова зона Чорного моря є надзвичайно біорізноманітною та біопродуктивною, каже еколог. Тож у довгостроковій перспективі нафтопродукти, що осідають на дно, труїтимуть живі морські організми. Через це існує ризик порушення природних харчових ланцюгів. Також небезпека існує і для людей.
"Якщо в людини алергія, а зараз таких багато, якщо в неї непереносимість до нафтопродуктів таких, ну, це може погано закінчитися, потім шкірні захворювання – це теж дуже неприємно. Ну і, даруйте, тільки щоб відмитися від нього, треба використовувати спеціальні засоби – спирт або ще якісь розчинювачі, це дуже неприємно", – зауважив науковець.
Нині дослідники та фахівці намагаються вкотре привернути увагу до проблеми. Вони наголошують: чергова екокатастрофа, спричинена росіянами, має бути належним чином зафіксована.
"Більша частина Азово-Причорноморського узбережжя окупована, єдині ділянки залишилися тут безпечні в межах Одеської області, але і тут ми можемо і маємо такі ризики у вигляді саме хімічного, нафтового забруднення, чого не можна допустити. Хотілось би швидкої і адекватної реакції. Ми ж хочемо це потім усе довести в судах, що ми постраждали, що постраждало Чорне море, що фактично це потім все вплине на біорізноманіття Чорного моря і на рекреаційні ресурси України", – наголосила в. о. директора парку.
Фіксувати воєнні екологічні злочини вкрай важливо, наголошують фахівці. Втім, додають: пріоритетом є збереження природи. Тому вживати запобіжних заходів треба негайно.
"Найголовніше – це систематичний контроль і моніторинг узбережжя. Потім друге – хто, як і в який спосіб має це все зафіксувати. Потім – яким чином відбираються зразки, звичайно, це має знати Держекоінспекція, вони відібрали зразки – куди вони відправляють ці зразки. Якщо ми не будемо належним чином очищати ці ділянки, це просто буде накопичуватися, і потім ми будемо втрачати фактично всі свої цінні рекреаційні території", – зазначила Ірина Вихристюк.
Мазут на Одещині загрожує екології. Нині працівники природоохоронних установ власними силами намагаються стримати ситуацію, сподіваючись на реакцію влади.
Аліна Оганезова, Сергій Іщенко, Одеса, "5 канал"
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
