Артилерія плюс штурмовики, яких супроводжують – очі і аеророзвідка. Це головні складові будь-якого успішного штурму. Від того, як саме перед штурмом та під час нього працюють "боги війни", залежать результати контрнаступу. Які особливості роботи реактивної системи залпового вогню "Град"? Хто працює на цій потужній установці? І як артилеристи розбивають підземні міста окупантів дивіться у сюжеті журналістки "5 каналу" Ольги Калиновської.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Екіпаж БМ-21, реактивної системи залпового вогню "Град", обережно вивантажує снаряди з пакета. Для сьогоднішньої роботи їм потрібно лише 10. Розташованих у певному порядку. Сьогодні потужна зброя працюватиме по ворожій піхоті. Для того, щоб пробити добре укріплені бліндажі росіян, у "богів війни" є свої хитрощі.
"Є підривник, він регулюється ключем. Це миттєва дія верхня, він не сильно заривається в землю, ми ключем крутимо носик, він крутиться ключем і є уповільненої дії. Коли снаряд найбільш глибоко заривається в землю. Це для ураження укріпленої піхоти", – пояснив командир БМ-21 "Град" 15-ї бригади оперативного призначення НГУ "Кара-Даг" Ярослав.
Читайте також: Збивають ворожі дрони: як працює екіпаж зенітників на передовій – відео.
"Моє робоче місце, де я засів, підключаю з'єднання, там з водієм вмикаюся і починаю наводиться, підводиться, все інше підведення йде в ручну. Піднімаю, опускаю вліво, вправо, колесо – вгору, вниз, вліво, вправо", – показав навідник "Бетон".
Він до великої війни працював на будівництві. Звідси і псевдо. Нині носить не цеглу, а снаряди, і крутить інші коліщатка. Багатотонний пакет із важкими снарядами у лічені секунди підіймає та направляє сама машина – навідник лише підкориговує напрям. Але часом усе доводиться робити вручну.
"Колись у нас поламаний запобіжник згорів і ми крутили вручну. Командир мені допомагав крутити, там утрьох крутили, вчотирьох, щоб швидше це було", – додав "Бетон".
Швидко – щоб "Град" не помітили ворожі очі. Бо будь-яка артилерія на фронті – пріоритетна ціль.
"Сім хвилин після першого пострілу вже можуть працювати ворожі сили. Тобто у нас плюс-мінус ми працюємо там 5-6 хвилин максимум. Іноді буває довше, коли пристрілочних більше, хочеться точніше потрапити, а так здебільшого 5-6 хвилин і ми вже йдемо", – пояснив "Бетон".
Доки артилеристи працюють із тилу – шансів "спалитися" менше.
"Вражаємо скупчення ворожої піхоти, скупчення техніки, броню, але часом доводиться під'їжджати ближче – майже впритул до нуля. Щоб полоскотати російські тили. З дальністю стрільби 20 кілометрів це зробити можна, каже "Майстер". Хоча це і не їхня робота", – поділився старший офіцер артпідрозділу "Сава".
Дивіться також відео: НАВІЩО!? Щоразу вантаж на передову Порошенко доставляє під супровідом розвідки!
"Бригадна артилерія не призначена для знищення в тилах. Вона відпрацьовує в інтересах бригади до 15 км, тому великих тилів ми не можемо дістати. Але ми намагаємося якомога ближче під'їжджати до переднього краю і вражати противника. Лоскотати їх у тилах, де ще не сильно думають що їх дістають", – наголосив командир артилерійської групи "Майстер".
Декілька пристрілочних – неодмінна умова більш точної стрільби. Хоча "Град" важко назвати точною зброєю.
"Щоб лягало кучніше, робимо не залпом, щоб летіли всі ракети одразу, а по одній. Установка стабілізується і виходить більш точна стрільба. По одній або короткими. Короткими по 2-3 ракети", – розповів "Сава".
Його головне завдання – накрити снарядами певний квадрат, точніше, еліпс. А щоб він був меншим, бо зазвичай це гектари землі, і щоб ракети лягали кучніше, артилеристи використовують спеціальні кільця.
"На ракети одіваються гальмівні кільця. Є велике і мале гальмівне кільце, до 15 км одягається мале гальмівне, до 12 – велике гальмівне", – додав "Сава".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
"Ми берем сюди вмотивованих людей, тобто мені не потрібно їх мотивувати. Бажаєш вчиться, бажаєш знищувати противника? Так точно. Це пришвидшує весь процес", – пояснив "Майстер".
Серед його підлеглих кадрових військових – одиниці. Всі мобілізовані. Або ті, хто добровільно прийшов у бригаду в перші дні великої війни.
"Я хочу похизуватися, що у мене бригаднотактичної групи більше 50 осіб орденоносці, командир дивізіону двічі орденоносець – це показник", – сказав "Майстер".
Він – кадровий військовий. Артилерист у другому поколінні.
"Мій батько був артилеристом, закінчив ЛАУ – Ленінградське артилерійське училище. Але я до артилеристів потрапив самостійно, за власним бажанням. Закінчив в 94-му році Одеське вище воєнне училище, служив у місті Феодосія", – розповів "Майстер".
Він сам родом із Криму. Мешкає в Одесі. Нині обидві його малі батьківщини дуже потерпають від війни. Одну ще треба визволити від окупації.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
"У нас задача звільнити, чимшвидше дістатися до Криму, завершити війну. Якщо ми будемо себе жаліти, то за нас будуть воювати наші діти", – наголосив "Майстер".
Хоча його діти і так воюють – два рідні сини у цій же 15-й бригаді НГУ пліч-опліч із "Майстром" визволяють запорізьку землю.
"Один поранений був при штурмі. Інший зараз готується на навчання в Німеччині. Я переживаю за всіх, вони всі теж мої діти", – сказав "Майстер".
Він воював від 2014-го. І майже вийшов на пенсію у лютому 22-го. Але війна "Майстра" не відпустила. Та він і сам каже, не піде з війни, доки не ступить на рідну землю Криму.
"Все, хто кричить, що повільний темп – всіх чекаю тут. Допоможу, розповім, дам лопатку. Дам снаряди. Все. Будем навчатися", – підсумував "Майстер".
Із Запоріжжя, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал".
Дивіться також фотогалерею за темою:
Честь, на яку заслуговують лише найкращі: командири "Азову" вручили шеврони новим бійцям бригади
