Квіти до меморіалів і спогади про війну. Так в Україні минув День пам'яті і примирення. Його запровадили у 2015-му і відзначають напередодні традиційного Дня перемоги. За даними соцопитування фонду "Демократичні ініціативи", 41% українців вважають, що варто відзначати обидві дати. Третина – що потрібен лише День перемоги, а 9% хотіли б залишити лише День пам'яті і примирення. Як українці ставляться до цих свят, і як вшановували жертв нацизму у різних містах країни – з'ясовували журналісти "5 каналу".
Віктор Дерінг прийшов до пам'ятника невідомому солдату у пам'ять про свого батька
"Батько воював під Нарвою, поранений був, потім у Маньчжурії. Воювали як, ішли вперед – були німці, а позаду заградотряди, і розстрілювали, хто назад ішов. Це все-таки пам'яті, так, люди віддали свої життя", – каже Віктор Дерінг.
Пані Лариса під час війни була ще дитиною. Біля вічного вогню пригадує, як з матір'ю допомагали у польовому госпіталі після Корсунь-Шевченківської операції.
"Я з мамою на підлозі на соломі у школі в Журжинцях підходила і допомагала старшим жінкам подавати їжу, перекладати їх. І це я помню краще, ніж що я вчора робила", – згадує Лариса.
Попри мінливу погоду і дощ, кияни приходять покласти квіти. Це, переважно, люди середнього віку і діти тих, хто пройшов війну.
Через пам'ятні заходи у центрі столиці чергують патрулі Нацгвардії і поліції. Та день минає спокійно. Щоправда, у Музеї другої світової КМДА посварилася з Мінкультом. Зранку нібито не пропускали обладнання на територію Музею історії України у Другій світовій. У міністерстві кажуть, нічого не забороняли, а дозвіл міська адміністрація отримала.
"Були якісь непорозуміння, потім усе владналося, ніхто не може зрозуміти. Буде молебень за Україну, молебень за мир в Україні. Організовує наша Київська міська державна адміністрація", – пояснив режисер урочистостей з нагоди відзначення Дня перемоги над нацизмом Олег Марцинів.
Офіційно День пам'яті і примирення Україні відзначають із 2015 року. Так намагаються відійти від радянської традиції помпезних святкувань Дня перемоги. І змінити символи. Замість комуністичної гвоздики - червоний мак як символ пам'яті про полеглих на війні.
Вшановують пам'ять Другої світової і на фронтах сучасних. У прифронтовій Красногорівці на Донеччині місцеві приходять до постаменту Братської могили. 6 років тому його обстріляли бойовики. Відновили лише цього року коштом волонтерів і міської влади.
"Пам'ятник, біля якого ми знаходимось був зруйнований бойовиками незаконних збройних формувань. І, відновлюючи його ми віддаємо шану мільйонам наших співвітчизників, які врятували світ від нацизму", – зазначила заступниця голови Донецької обласної державної адміністрації Юлія Костюніна.
Загиблих у Другій світовій згадували і у Дніпрі. Пройшлися центром міста від Європейської площі до меморіалу Пам‘яті та примирення. Під час Другої світової з різних боків колишнього тутешнього цвинтаря ховали загиблих радянської і нацистської армій.
Панахиду до Дня пам'яті провели й біля львівської Цитаделі. Тут під час Другої світової був нацистський концтабір. У ньому загинуло від голоду і куль 140 тисяч людей різних національностей.
Саме 8 травня 1945 року військове командування нацистської НІмеччини підписало Акт капітуляції. І цей день, а не 9 травня, вважають кінцем війни у всьому світі. Тривала вона шість років. Лише у бойових діях загинули щонайменше 8 мільйонів українців. Якщо ж врахувати втрати у концтаборах, остарбайтерів та загиблих під час депортації, то Друга світова забрала життя кожного п'ятого українця.
Марія Писаренко, Олексій Іванченков, "5 канал"
