Реактивні "гради" виловлюють з води. На Черкащині водолази-сапери продовжують розміновувати Уманський район. У перший день повномасштабної війни російські ракети влучили у військову базу. Десятки тисяч боєприпасів здетонували та розлетілися на 30 тисяч гектарів. Уже півтора року фахівці знешкоджують небезпечні предмети і роботи ще чимало. Матеріал Яни Лимаренко.
Надводний дрон першим починає роботу на ставку. Рухаючись над поверхнею води – сканує дно, майже одразу знаходить щось схоже на боєприпас.
Далі рятувальники запускають підводний дрон. Ця жовта крихітка пірнає на дно і просвічує каламуть, щоб роздивитися небезпечну знахідку.
Підозри виправдались – на дні воєнний снаряд. Водолази спускаються у воду, щоб підняти його на поверхню. Але небезпечний предмет міцно застряг у мулі – тож вирішують тягнути його автівкою.
Тягнуть повільно, щоб не здетонував, водолази тримаються осторонь, час від часу пірнають перевіряти кріплення. Вже біля берега знімають троси і бачать, що це реактивний снаряд граду.
Це лише початок роботи рятувальників у невеличкому ставку. У перший день повномасштабної війни російські окупанти обстріляли військову базу на Черкащині. Ворожі ракети влучили у склад із боєприпасами і ті здетонували. Через розрив боєприпасів – залишки розлетілися на 30 тисяч гектарів. Сапери тут працюють з перших днів після обстрілу. Уже розмінували села та поля, тепер працюють у водоймах.
Далі рятувальники один за одним знаходять інші снаряди. Один із них видно неозброєним оком – він застрягнув у мулі на мілині.
"Знайшли, підійшли, подивилися наскільки він замулений, якщо потрібно – відкопуємо, стропуємо і потім виймаємо його з води і передаємо сухопутним підрозділам", – розповідає старший водолаз-сапер Антон Гайтан.
За роботою фахівців спостерігає орендар ставка Володимир. Вже 14 років тут вирощує рибу. Каже, через детонацію складів торік село просто усіяне артилерією. Снаряди вибухали на суші й у воді.
"Звісно, ускладнював вилов риби робити на ставку, боялися хлопці працювати звісно, лізти в ставок кожен боявся, оце на цей рік говорили, що ми не приїдемо до тебе робити, бо там у тебе снаряди є", – скаржиться орендар ставка Володимир Косенко.
Робота водолазів-саперів у кілька разів складніша ніж сухопутних, кажуть рятувальники. Адже підводної броні немає, а чи здетонує вибухонебезпечний предмет – невідомо. Водолази-сапери проходили особливе навчання.
"Частина підводного розмінування – вона створена в цьому році, він повністю укомплектований, ці працівники проводять не лише підводну роботу, проводять навчання щодо піротехнічних робіт", – зауважив заступник начальника головного управління з реагування на надзвичайні ситуації Олександр Горобець.
Всі знайдені боєприпаси рятувальники складали в недоступному для жителів місці. Згодом вивезли із села.
Усі знайдені вибухонебезпечні предмети вибухотехніки знешкоджують, для цього обирають місце подалі від населених пунктів та пожежонебезпечних зон.
Подалі у полі рятувальники організовують контрольований підрив. За півтора року розмінування Уманщини фахівці знешкодили майже 40 тисяч вибухонебезпечних предметів. На черзі – розмінування водойм та лісів.
Яна Лимаренко, Олександр Лісовий, Черкаська область, "5 канал"
Читайте також: Розмінування проводити неможливо: британська організація призупинила роботу на півдні
Нагадаємо, у Харкові для військових саперів створили спеціальні протимінні чоботи – сюжет
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
