У мене одна Україна – запасної немає, розповідає військовослужбовець 72-ї окремої механізованої бригади. Олександр, або як його називають побратими, "Техас", ще з 2020 року відчув ціну незалежності – мало не втратив життя. Від смерті його врятував товариш. Витягнув із-під обстрілів, перев'язав і мінними полями довів до укриття. А тепер, жартуючи, називають себе Біба й Боба.
"Історія військової служби почалася в серпні 2020 року, коли я підписав контракт зі Збройними силами України. От. І тоді була перша ротація під Авдіївку нашої бригади, нашого підрозділу – ну там служили. Всю ротацію одбули. Дякувати Богу. тоді все було нормально. У нас таких по підрозділу втрат не було – ну, в бригаді то були, а по нашому підрозділу, то ні", – розповів військовослужбовець 72-ї ОМБР імені Чорних Запоріжців Олександр "Техас".
З початком активної фази усе змінилося. Пригадує, що до 24 лютого час від часу обмінювалися з ворогом пострілами зі стрілецької зброї та мінометів, але після повномасштабного вторгнення – інтенсивність бойових дій значно зросла. На початку цього року опинився на передових позиціях у Київській області – захищав столицю під Броварами. Тоді ворог уникав прямих зіткнень.
"Обстрілював скритно, як то кажуть, із-за кутка. Боявся вилазити на нас, бо знав, що ми йому напаяємо там добре", – додав "Техас".
Наприкінці березня підрозділ, де служить "Техас", гнав московитів аж до кордону. А в червні оборонці зайняли позиції на Донеччині. Бої тут називає найстрашнішою фазою.
"Вона нам коштувала багато життів. Багато здоров'я втрачено людьми нашими і те, що ми бачили раніше тільки в кіно про 1941 рік... То ми тепер це побачили на власні очі, як це може бути", – наголосив військовослужбовець.
У липні військовослужбовець був поранений. Той період Олександр називає кривавими жнивами. У госпіталь потрапило чимало побратимів. Олександр вижив завдяки одному з них. На полі бою товариш надав першу медичну допомогу і витягнув "Техаса" із зони ризику.
"Як сказать, це – Біба і Боба. Він просто взяв і перев'язав, от і все. Я кажу – зможеш? Він каже – зможу. Ми вийшли і я сказав, що треба бігти в ту посадку. Ми добігли, а посадка повністю замінована. Туди не можна. Тільки туди! То ми бігли. На мінне поле вискочили, да, ну було таке", – пригадує військовослужбовець 72-ї ОМБР імені Чорних Запорожців Роман "Газель".
Реабілітацію "Техас" проходив у шпиталі в Білій Церкві. Там познайомився з капеланами, які, як каже військовий, дали мотивацію і сили на нові битви. Пізніше ті стали навідувати друга на фронті. З собою привозили, окрім гуманітарної допомоги, дитячі малюнки. Тут вони мають особливу силу, каже боєць. Капелани познайомилися з побратимом Олександра – Романом. На спогад усі разом роблять спільний знімок – щоправда, останній.
Роман загинув. Коли військовослужбовець виконував бойове завдання, росіяни скинули з дрона гранату – та влучила в каску. Вона вибухнула. Тяжка черепно-мозкова травма за кілька годин забрала життя побратима.
"Не треба питати, що зробила Україна для тебе – спитайте: що я зробив для України? Ці хлопці, які поруч – вони вже роблять. Їм не треба нічого казати. Вони своїми справами, своїми життями, своїм здоров'ям це довели", – підсумував "Техас".
З Донецької області: Назар Войтенков, Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: "Таких лікарів 2014-го було дуже мало": як працюють медики-воїни на передовій – ексклюзив
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
