"Зуби дракона", рови, бетонні укріплення. Про важливість фортифікаційних споруд щонайменше останні 2 роки – від початку Великої війни – активно говорять в Україні. Та протягом декількох минулих днів, під час активізації росіян на Харківщині, дедалі частіше лунають запитання: а чи належним чином готувалося керівництво країни до оборони рубежів? Бо ж інформація щодо відсутності фортифікаційних споруд, зокрема на Харківщині, швидко шириться мережею. Що з цього правда та чи могли інженери зводити захист за кілометр від кордону з росіянами – дивіться у сюжеті журналістки "5 каналу" Олени Рибінської.
Місяць тому президент із командою відвідали Харківщину. Були там і на будівництві фортифікацій поблизу кордону з росією. Тоді Володимир Зеленський зазначив: росіяни повинні бачити, що українці готові оборонятися. Начальник тамтешньої обласної військової адміністрації додав – фортифікації мають розгалужену систему траншей, бліндажів та інших видів укриттів. Казав Олег Синєгубов тоді і про наявність так званих "зубів дракона", і протитанкових ровів.
Та коли ворог посунув на Вовчанськ, на Харківщині, а ЗСУ відбивають по кількадесят атак росіян на добу, дедалі частіше лунають запитання – а де ж фортифікації, чи їх достатньо та чи були вони взагалі?
А фортифікації є. Принаймні їх зводили і не поодиноко. Зокрема, й на Запоріжжі, Сумщині, Харківщині тощо. Україна через два роки після повномасштабного вторгнення взялася активно зводити оборонні споруди. Інженери на місцях працювали цілодобово і без вихідних. Держава виділила на це декілька десятків мільярдів гривень.
Протягом тижня, як у мережі, так поміж військових і цивільних виринали запитання – чи ефективно готувалося керівництво країни до ймовірного наступу росіян, зокрема на Харківщині? Військовий кореспондент Юрій Бутусов нині у Вовчанську й у своєму "Фейсбуці" повідомив таке:
"Щодо укріплень: вони побудовані на Харківському напрямку, але до цих рубежів ворог не дійшов. Оборонні рубежі чомусь не прив'язані до тактично вигідних висот, основні бої тривають там, де позиції не обладнані, і зариватись треба зараз. Тому і є нерозуміння у військах, що укріплень нема саме там, де вони потрібні, і чому знов треба самим зариватись у посадках".
Нардепам від "Євросолідарності" ще два місяці тому вдалося побачити на власні очі так звану першу лінію оборони Харківщини. Опублікували в мережі й світлини на підтвердження. Кажуть – підготовка була недостатньою, зважаючи на загрози з боку росіян.
"Військові натягнули на нас якесь своє спорядження і таки повезли на першу лінію, аби показати все, як є. А було відверто погано. Подекуди – краще, а подекуди – ну геть погано. На жаль, ті справді дуже неглибокі рови були не під Києвом, а за півтора кілометра від кордону з росією. Більше того, навіть таких ровів було відверто недостатньо для втримання наступу ворога бодай на декілька годин", – зауважила нардепка "ЄС" Вікторія Сюмар.
Депутати від опозиції вимагали створити ТСК, яка б взяла під контроль будівництво фортифікаційних споруд. Та цієї комісії не створили у Раді й досі. Ба більше, під час брифінгу лідер "Європейської Солідарності" Петро Порошенко зауважив – після поїздки його колег на рубежі з росією – його фонд виділив спецтехніку та інше устаткування для якомога швидшого будівництва фортифікацій, зокрема і на Сумщині. Тож, зважаючи на ситуацію на Харківщині – фракція "Євросолідарності" вимагатиме терміново скликати засідання парламенту.
"Наша фракція, а також звертаємося до інших фракцій, і вимагаємо негайного скликання засідання Верховної Ради і розгляду цього болючого питання, заслуховування членів уряду і представників ЗСУ і визначитися – чим ми можемо допомогти", – наголосив Порошенко.
Сумно жартуючи, висловлюють свою позицію і волонтери. Мовляв, усе ж не на часі була бруківка у містах.
"Це ж Захід виділив мільярди гривень на встановлення муляжів замість повноцінної лінії оборони! То фсьо Захід мовчки ставив габіони з піску, а не закріплені залізобетонні оборонні споруди. Захід мовчки забув про мінування території. Також Захід у прифронтових містах нову плитку кладе на тротуарах. Захід висаджує квіти та ремонтує фонтани. І безумовно, Захід відмовляє виділяти екскаватори та іншу будівельну техніку бойовим бригадам на фронті", – написав волонтер Тім Златкін.
У представників Держспецтрансслужби свої аргументи. Кажуть – фортифікації не будують прямо на кордоні. Бо ж ворог тоді просто під час виконання робіт накривав би вогнем з артилерії, дронів тощо. До слова – перший оборонний рубіж на Харківщині розташували на відстані у 5-6 кілометрів від кордону з росією. Третя смуга розташована на відстані від 17 до 35 кілометрів. Про другу лінію фортифікацій не розповідають із міркувань безпеки.
"Є сумніви, чи взагалі можна будувати оборони лінії під кордоном. Обстріли то завжди були – Харківщину і Сумщину – і КАБами, артилерією. І яким чином там збудувати капітальні споруди. Туди просто полетіло би все, що можна, аж до АГС і до мінометів. Очевидно вони є, але очевидно, що в глибині. Можна виставити питання про мінування, чи були перешкоди зроблені, можливо про це можна ставити питання, але навряд чи про капітальну фортифікацію", – сказав військовий оглядач Денис Попович.
А це вже відео від бійців, які на власні очі бачили оборонні споруди на кордоні. Кажуть – вони є, і зроблені якісно. Де саме на Харківщині, звісно, не уточнюють. Вигляд фортифікації під землею, зсередини, каже про бетон і товсті стіни й укріплений відмінно.
А це вже північ Харківщини, відео від інших захисників. В опублікованому відео боєць додав – під час служби на Бахмутському напрямку таких споруд, на жаль, не мали.
"Бетонне укриття поєднане мережею окопів. Можна вести майже кругову оборону. Таких позицій укріплених наш підрозділ на Бахмутському напрямку не зустрічав, тільки тут такі є", – заявив на відео боєць.
Воїни кажуть – які б не були фортифікації – одними ровами й укріпленнями не захистиш країну. Головне – люди, себто військові й тактика.
"Якщо фортифікації не обороняти, то вони швидко стануть ворожими фортифікаціями. Тобто якщо у вас немає людей, щоб ці фортифікації утримати, то завтра це вже будуть ворожі фортифікації. Так, фортифікації – це не "вундервафля" і не гарантія того, що ці позиції не перейдуть до рук ворога. Але якщо в нас досі це не набуло системи, то час це зробити. 10 років воюємо все ж таки. Швидко копати те, що треба, з потрібним обладнанням на потрібних ділянках – це скіл, який нам потрібен. І до цього доведеться залучати цивільне суспільство, без цього ніяк", – говорить військовослужбовець та волонтер Серж Марко.
На території Євросоюзу воєнних дій немає. Та, як повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, – на своїх рубежах з білоруссю вони вже зводять фортифікаційні споруди. Туск додав – всій Європі доведеться інвестувати у свою безпеку, вкладаючи кошти у східний кордон Польщі. Українці ж продовжують інвестувати у свої Збройні сили. Зокрема, у ті бригади й підрозділи, які нині відбивають атаки росіян на Харківщині.
Олена Рибінська, "5 канал"
Читайте також сюжет: ситуація важка – що відбувається під Вовчанськом та чому на кордоні не побудували фортифікації. Також зауважується, що евакуація місцевих триває, попри атаки ворогів, систематичні вибухи.
Читайте також: використовують дрони з тепловізорами та оптоволокном, підкріплення з Авдіївки: ЗСУ про ворожі штурми Роботиного.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
