Наша знімальна група вирушає з Миколаєва на північ області. Села, що розташовані на лінії розмежування, майже стерті з лиця землі. Саме там точаться запеклі бої – ворог окупував частину регіону та укріпився. Завдання українських захисників – не допустити наступ. Валентин – командир взводу однієї з механізованих бригад. Його хлопці ось уже 7 місяців тримають позиції.
"У нас ніхто просто не сидить, завжди є робота. Звичайно, хлопці працюють, спостерігають постійно, виявляють противника, завдають йому максимальне ураження, обладнують позиції. Працюють, ви бачите цю лінію оборони. Що це було зроблено в ручну, це працювали мої хлопці. Разом зі мною", – пишається командир взводу ОМБр Валентин.
На нулі від початку повномасштабної війни і "Технік". За плечима досвід служби у Військово-морських силах. Потім – звільнення. Цьогоріч від 2 березня знов у війську.
"Враження – тяжко, але добре, коли побратими підтримують взагалі як морально, так і стараємося фізично. Мені дає сили боронити наші рубежі, це, щоб дай Боже мати дітей і щоб діти мої цього не бачили", – каже військовослужбовець ЗСУ "Технік".
Разом із побратимами "Технік" несе бойове чергування на спостережному пості.
"Наше завдання – тримати позицію, не дати пробитися ворогу, не дати пройти ДРГ. Ну, звичайно, буває дуже-дуже багато обстрілів, тримаємося під обстрілами, спостерігаємо, по рації передаємо, що ми спостерігаємо в зоні огляду, спостерігаємо, які зміни в загальному стані", – пояснює "Технік".
Вік військовослужбовців у бригаді різний. Утім, це аж ніяк не впливає на службу.
"Просто у нас одна місія – не дати ворогу пройти, і я не рахую, що вік людини має якусь різницю в розмовах чи підтримці побратима. Не важливий вік чи тобі 50, чи тобі 23. Головне підтримувати одне одного – це саме головне", – переконує армієць ЗСУ.
Про підтримку побратимів та свою мотивацію розповідає Олександр. Він – боєць із досвідом. Брав участь у визволенні Слов'янська.
"Скажіть, будь ласка, чому вдруге пішов на фронт, захищати Україну? – А як, другого варіанту немає. Виходу не було. Або орки нас знищать, або ми виживемо. Все. Це без варіантів. – Яка ваша мотивація на цій війні? – Та бігом, щоб оце все вигнать, орду цю гр*бану, бо уже достало, і з перемогою додому, щоб був мир", – наголошує Олександр.
Нині Олександр – командир гармати. З огляду на ситуацію на фронті, виїжджає з бойовим розрахунком на завдання.
"Нам надають координати, куди ми працюємо, як, і ми його передаємо, він працює машиною і стріляємо. – Як воно правильно називається? – "Акація", машина досить непогана, 152 калібр, старенька правда, але свої функції виконує", – зазначає боєць.
Загалом настрій у захисників, які тримають оборону на Миколаївському напрямку, бойовий.
"У перемогу вірю, звичайно, вона буде обов'язково. Не один раз казав і ще буду казать, тому що ми українці – сильний духом народ, дуже потужна нація у нас будується. Звичайно, ця перемога дається нам дуже важкою ціною, але вона обов'язково буде і все буде добре", – переконаний Валентин.
За повідомленням обласної військової адміністрації, ситуація на лінії фронту на Миколаївщині залишається досить складною, проте повністю контрольованою Збройними силами України.
"російські окупанти як і раніше продовжують обстрілювати населені пункти вздовж лінії розмежування, завдавати удари саме по цивільній структурі, по будинках та помешканнях мирного населення Миколаївщини. Попри те, що ворог намагається закріпитися й утриматися на займаних рубежах, Збройні сили України продовжують робити все для того, щоб до кінця вже визволити нашу область та нарешті очистити південь України від російських неонацистів", – доповідає пресофіцер Миколаївської ОВА Дмитро Плетенчук.
Наталія Грудова, Миколаївщина, "Ніс-ТВ" для "5-го каналу"
Читайте також: ЗСУ мають суттєвий прогрес біля Бахмута, попри те, що там досі точаться важкі бої – військовослужбовець
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
Очі, посмішки, руки: фото українських танкістів у рідкісні хвилини відпочинку
