"Наразі у нас є п'ять позовів, які подані Україною проти Російської Федерації щодо порушень прав людини, які відбувалися у Криму та на Донбасі. Перша справа була подана ще 2014 року і вона стосувалася подій у Криму. Потім коли Росія почала розштовхувати Донбас, ця перша заява була доповнена відповідним матеріалами щодо Донбасу. Проте у 2016 році, після того як Росія прокоментувала цю першу заяву, Європейський суд прийняв рішення про поділ цієї заяви на дві – окремо Донбас, окремо Крим. Так вийшло вже дві заяви. Плюс, окремо подавалася заява щодо ситуації яка відбувалася у 2014 році з дітьми, яких вивезли з Донбасу на територію Росії. Потім вже в 2015 році країна подавала заяву разом щодо Криму і Донбасу, але суд знову ж таки поділив її на дві", – пояснив Ліщина.

Він зазначив, що зараз Росія почала процедурні ігри, пропонуючи суду розглянути перші справи і не розглядати наступні.

"Ми збираємо докази вже по поданих справах для того, щоб закріпити подану інформацію і надати повну картину того, що відбувалося в Україні… Ми використовуємо всі можливі джерела доказування. Окрема категорія – це інформація, яка була оприлюднена чи рішення міжнародних організацій. Ми звісно використовуємо інформацію, яку збирає моніторингова місія ОБСЄ, тут працюємо активно, тому що було зафіксовано факти перетину українсько-російського кордону російською військовою технікою. Ще використовуємо інформацію, яку зібрали наші правоохоронні і спеціальні служби", – додав він.

Повну версію розмови дивіться у відео: