2023 рік завершується на обнадійливій ноті – без применшення історичному рішенні Євросоюзу про початок перемовин з Україною про членство, а також позитивних очікуваннях щодо виділення Україні багатомільярдних пакетів економічної та військової допомоги. Але і не без розчарування, адже рішення про фінансування переїхали на початок наступного року.
Київський безпековий форум вирішив підбити підсумки цього року – для України та світу.
Початок переговорів про вступ до ЄС
Рішення є дійсно історичним, бо свідчить політичну визначеність Євросоюзу – Україна має стати членом спільноти.
"Це вже не перспектива членства, яка може реалізуватися коли-небудь за сприятливих обставин, а може і не реалізуватися взагалі. Це – процес, який повинен завершитися вступом, якщо Україна здасть екзамен на відповідні стандарти", – наголосили у КБФ.
Успіх став можливим, бо колись скептичні стосовно України та дружні до Москви лідери Франції, Німеччини, Італії та їхні найближчі західноєвропейські союзники – зрозуміли свої помилки та навіть стали активними адвокатами української євроінтеграції.
"Але і тут можуть виникнути певні труднощі, зокрема в зв'язку з ідеєю так званої "поступової" інтеграції до ЄС. Це може призвести до штучного затягування процесу нашого вступу", – попереджають аналітики.
Водночас Північна Європа – зберігає свою традиційну прихильність і підтримку. Тоді як Східна Європа, хоча і продовжує підтримувати Україну на політичному рівні, під тиском окремих політичних і професійних груп починає блокувати наші економічні можливості.
Перемовини будуть складними
Процес переговорів про вступ до ЄС не буде простим. Україна потенційно може стати сильним конкурентом як у виробництві товарів, зокрема в с/г галузі, так і в наданні послуг.
При всій очевидній політичній складовій блокування нашими сусідами, в першу чергу Польщею, надходження українського зерна на європейський ринок і українських вантажних перевезень, ці процеси висвітлили об'єктивні проблемні аспекти інтеграції України до ЄС. Ці та багато інших питань мають бути вирішені в процесі переговорів", – вказали автори.
Вирішуватися вони будуть у рамках взаємоприйнятних компромісів. І головне тут, аби стратегічне бачення свого майбутнього в Євросоюзу – переважило локальні інтереси окремих груп.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Потенційно проблемним може стати і розподіл фінансів із загального бюджету ЄС, зокрема в рамках Спільної сільськогосподарської політики і Політики вирівнювання.
"Україна – з огляду на свій масштаб, розвиток сільського господарства і невисокий рівень життя – може стати причиною радикального скорочення фінансування для інших держав-членів, які традиційно його отримували. В ЄС це усвідомлюють, тому паралельно з переговорами про вступ України до Євросоюзу набирає обертів процес реформування ЄС. Це свідчить про серйозність намірів Брюсселя щодо наступної хвилі розширення", – пояснили у КБФ.
Реформи у ЄС можуть дістатися і процесу прийняття рішень, аби не дозволяти окремим державам-членам з радикальними позиціями блокувати важливі кроки. І нещодавня пропозиція прем'єру Угорщини Віктору Орбану "піти випити кави" під час голосування може стати частиною офіційних процедур.
Складний рік на фронті
Якщо подивитися на рік загалом – його важко назвати успішним. Основний фактор – відсутність перспектив завершити війну перемогою найближчим часом.
"Невиправдані завищені очікування призвели не лише до зростання розчарування в українському суспільстві, а й до зростання песимістичних настроїв на Заході. Значна кількість ключових західних ЗМІ наприкінці року опублікували статті щодо проблем України у війні проти росії. Водночас наголошувалася й важливість України у стримуванні росії, що перетворює допомогу, яка надається Києву, на взаємовигідні інвестиції в безпеку, у т. ч. для США і Європи", – нагадали аналітики.
Добра звістка, що паралельно критикувався принцип дозованості" надання озброєнь Києву, яку Захід застосував, аби уникнути "зайвої ескалації".
"Наслідком цієї політики став початок серйозних дискусій в деяких країнах ЄС, причому не лише Балтії і Польщі, але й в Німеччині, щодо необхідності підготовки до війни з росією. Зокрема, Берлін вважає, що має підготуватися до війни до кінця десятиліття. Планується не лише військово-технічне переоснащення армії, а й розглядається можливість відновлення загального призову на військову службу, у т. ч. жінок, як у Ізраїлі. Серйозні заходи з цього приводу здійснюються і в рамках НАТО", – вказали в огляді.
Тим часом Україна, одночасно з наступом, завдавала цілеспрямованих ударів по військових об'єктах рф – наскільки вистарчало сил і озброєнь. Серед результатів – витіснення російського чорноморського флоту з Криму та звільнення морського транспортного коридору для експорту з України.
Шлях у НАТО
Розчаруванням став Вільнюський саміт НАТО, за підсумками якого Україна не отримала навіть умовного, відкладеного до завершення війни, запрошення до Альянсу.
"Лідери НАТО схвалили рішення про необов'язковість для України проходження на шляху до членства етапу ПДЧ та сформували замість Комісії Україна-НАТО (КУН) Раду Україна-НАТО (РУН), основною відмінністю якої стала рівність прав членів Альянсу і України. Хоча на фоні багаторічної роботи в рамках КУН та виконанням різноманітних річних національних планів ці рішення не видаються такими історичними, вони все ж таки стали корисними. Рівність прав в РУН зробила неактуальними спроби Угорщини блокувати її роботу, а вилучення політичних питань (у т. ч. тих, що стосуються прав національних меншин) з адаптованої річної національної програми з передачею їх на рівень ЄС позбавило Будапешт можливості штучного блокування руху України в НАТО на підставі незадоволення правами угорців в Україні", – пояснили аналітики.
Досі негативною, судячи із останніх заяв президента Байдена, залишається позиція США щодо запрошення України до НАТО. Тож є сумніви в ухвалення такого рішення і в липні 2024 року, під час наступного саміту Альянсу у Вашингтоні. За словами американського лідера, "НАТО буде присутнє у майбутньому України", однак, … "ми маємо бути певними, що вони (українці – ред.) виграють війну".
Тож компромісні пропозиції відомих американських експертів щодо можливості запрошення України – ще до початку переговорів у Вашингтоні – з відтермінуванням остаточного політичного рішення про вступ України до кінця війни, або з обговоренням географії розповсюдження статті 5 Вашингтонського договору, як і пропозиції ексгенсека НАТО Андерса Фоґ Расмуссена про приєднання лише неокупованих територій, – поки не знаходять відгуку в Білому домі.
Політична ситуація у США
У США вже де-факто триває передвиборча кампанія, хоча самі вибори й заплановані лише на листопад 2024 року. Це ускладнює підтримку України, для якої Вашингтон залишається найбільшим донором військової допомоги. У випадку її припинення – це буде дуже складно компенсувати.
Хоча Україна зберігає двопартійну підтримку в Конгресі США, однак посилення впливу про-трампістської частини Республіканської партії та посиленням популярності самого Дональда Трампа ускладнює голосування з українського питання. Просування разом допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню – не вирішило проблеми.
"З огляду на непоступливість республіканців, які відчули шанс отримати сильний козир для своєї передвиборчої кампанії, міжнародна допомога буде голосуватися у пакеті з реформуванням міграційної політики… Треба визнати, що згода президента Джо Байдена на компроміс у питанні міграції, який може коштувати демократам голосів під час виборів, стало черговим свідчення його особистого зростання як лідера міжнародного масштабу, розуміння процесів світового розвитку та важливості геополітичної ролі США", – підкреслили у КБФ.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Судячи з озвучених сторонами оцінок – можна очікувати позитивного голосування на початку 2024 року.
Відкритим залишається питання допуску Трампа до виборів і його шанси на виграш. Якщо це відбудеться – варто очікувати суттєвого ускладнення ситуації з американською підтримкою Україні починаючи з 2025 року.
"Залишається сподіватися, що система стримувань і противаг у владі США, яка розвивалася і вдосконалювалася не одне десятиліття, не дозволить президенту одноосібно приймати катастрофічні для міжнародного устрою рішення. Саме тому Конгрес США вирішив додатково перестрахуватися і включив до військового бюджету на 2024 рік заборону президенту без згоди Конгресу виходити з НАТО", – зауважили аналітики.
Посилення радикалізму в Європі
У Європі відбуваються процеси посилення правого радикалізму, який часто і не безпідставно асоціюється з євроскептицизмом і проросійськими сентиментами. Серед винятків – Італія, що після приходу до влади у вересні 2022 року праворадикального уряду Джорджі Мелоні зберегла конструктивну позицію щодо Брюсселя та активну, зокрема і військову, підтримку України.
Попри це – зростає кількість ідеологічних союзників угорського прем'єра Орбана. У жовтня до влади у Словаччині повернувся уряд Роберта Фіцо, який одразу перекрив військову допомогу Києву. Аналогічні плани озвучував переможець парламентських виборів листопаді в Нідерландах Герт Вілдерс.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Однак в питаннях інтеграції України в ЄС і допомоги від Євросоюзу – Орбан залишається наодинці. Жодна інша країна, окрім Угорщини, не робила спроб заблокувати початок переговорів про вступ України та виділення фінансової допомоги під час саміту 14 грудня.
Питання виділення України 50 млрд євро на 4 роки європейські лідери сподіваються вирішити вже на початку 2024 року, – або в рамках спільного бюджету ЄС, або поза ним, незважаючи на позицію Будапешта.
"Будемо допомагати, поки…"
Складнощі з голосуваннями останніх пакетів допомоги Україні – як у Вашингтоні, так і в Брюсселі – свідчать про все менше підтримку формули "будемо допомагати, поки буде необхідно". І немає впевненості, що вона означатиме в майбутньому.
Важко спрогнозувати і долю договорів про так звані "гарантії безпеки" Україні – тобто про гарантії надання військово-технічної, політичної та фінансової підтримки – які нині обговорюються на двосторонніх рівнях.
"Очевидно, що реальний зміст цих гарантій буде залежати не так від формулювань цих договорів, які будуть доволі загальними, а більше від внутрішньополітичної ситуації в кожній країні-гаранті. Одне не викликає сумнівів, що вони не зможуть замінити статті 5 Вашингтонського договору", – підкреслюється у тексті.
Оформлення "осі зла"
Війна росії проти України переходить у затяжну фазу і вже стають помітними зміни у світ, спровоковані нею.
"Те, про що експерти і політики попереджали починаючи з 2014 року, що війна росії проти України у разі успіху Москви може стати лише початком серії конфліктів по всьому світу, почало реалізовуватися. І це при тому, що росія дуже далека до перемоги. Причому росії не обов'язково самій їх організовувати, хоча вони безперечно в її інтересах, оскільки, як мінімум, відвертають увагу від України. Приклад того, що свої нелегітимні інтереси можна досягнути силовим шляхом, дуже заразний в колі терористичних і автократичних режимів. Розвал засад міжнародного порядку, який Москва розпочала в 2014 році анексією Криму і посилила широкомасштабною війною проти України у 2022 році, не міг призвести ні до чого іншого, як до дестабілізації всієї міжнародної системи безпеки", – пояснили у КБФ.
Досі вдається стримувати географію війни терористів ХАМАС та Ізраїлю, "притишувати емоції" навколо Тайваню, відновлюючи контакти з Пекіном, та не допускати спалахування "Венесуельської проблеми". Але за певних умов – ситуація може вибухнути з новою силою.
Читайте також: "Це надзвичайна ситуація": лідер республіканців у США назвав росію, Китай та Іран новою "віссю зла"
"Що стосується найбільш проблемного на сьогодні конфлікту на Близькому Сході, незважаючи на загальне розуміння, що вирішення питання слід шукати в реалізації ідеї двох держав – Ізраїлю і Палестини, ніхто поки що не пропонує реальних шляхів до врегулювання. Арабські країни, наголошуючи на своїй політичній підтримці "народу Палестини", не висловлюють жодного ентузіазму в питанні взяття під свій контроль Сектору Газа після завершення наземної операції Ізраїлю зі знищення ХАМАС", – вказують аналітики.
Також фіналізувалося формування "осі зла" – з росії, Ірану, Китаю і Північною Кореєю. Пошук Москвою озброєння для війни в Україні сформували угрупування країн, що не обтяжені міжнародно-правовими обмеженнями та готові просувати свої інтереси силовим способом.
"Окрім цієї видимої частини "осі зла", у своїй діяльності вона опирається на так звані "нейтральні" держави, готові в обхід або навіть з використанням у своїх інтересах західних санкцій підтримати економічною співпрацею злочинний російський режим. До цієї групи відносяться, на жаль, багато країн так званого Глобального Півдня. Наприклад, незважаючи на потеплішано останнім часом відносин з США, не відмовляються від масованої купівлі російських енергоресурсів Індія і Китай. І таких прикладів знайдеться досить багато. До числа непублічних вигодонабувачів західних санкцій можна віднести і країни Центральної Азії, Туреччину", – перераховується в матеріалі.
Проблема Глобального Півдня
Вказується, що поки не вдається знайти відповідь на такий "прагматизм" (а точніше – безпринципність). Без особливого успіху йде активна робота України з розбудови контактів і взаєморозуміння з Глобальним Півднем – незважаючи на низку конференцій щодо української "формули миру" на рівні зовнішньополітичних радників, на які активно запрошувалися країни з цієї групи. Не допомогло і те, що одна з них відбулася у впливовій Саудівській Аравії.
Як результат такого розподілу світу на ідейно-принциповий Захід і прагматичний Південь – неможливість голосування в ООН за рішення, необхідні для підтримки дієвості міжнародної системи безпеки та реформування цієї організації з метою забезпечення її відповідності новим світовим реаліям.
Санкції та (не)ізоляція Москви
Попри санкції та ордер Міжнародного кримінального суду на арешт путіна – росія так і не потрапила в повну ізоляцію, лише різко змінила географію своїх міжнародних економічних, військових і політичних контактів. Московитів приймають в багатьох країнах Глобального Півдня, на Близькому Сході. За ними збереглося членство в ООН, у т. ч. і право вето в Раді Безпеки, ОБСЄ, "Великій двадцятці".
"Вона здатна зібрати зал, хай і не повністю на найвищому рівні, для саміту росія-Африка. Деякі впливові країни Африки можуть дозволити собі при цьому її критикувати, однак від запрошень не відмовляються. Незважаючи на зменшення впливу Москви і переорієнтацію на Китай, приймають росію і в Центральній Азії", – зауважили оглядачі.
Західним санкція не вдалося припинити міжнародну торгівлю рф, хоча вони і завдали значного удару по доходах Москви. Йдеться, зокрема, і про запчастин до військової техніки, і про товари подвійного призначення, які росія тепер отримує через складні тіньові схеми – заблокувати їх повністю у Заходу не виходить.
"Результати 2023 року свідчать, що ворог залишається потенційно сильним і побороти його можна лише за умови цілеспрямованої і послідовної політики на підтримку тісної співпраці з Заходом, інтеграції в його ключові інституції – НАТО і ЄС – та налагодження взаєморозуміння з Глобальним Півднем", – резюмується в огляді Київського безпекового форуму.