Вища рада правосуддя сформована після річної паузи: на з'їзді суддів обрали вісьмох членів ВРП. Тепер є мінімальний кворум, щоби цей судовий орган міг ухвалювати повноправні рішення. А з ними – зрушить із місця судова реформа, необхідна Україні для вступу до Євросоюзу. Втім, активісти проаналізували біографію нового складу Вищої ради правосуддя і знайшли там чимало таємниць. То що тепер являє собою ВРП і чи можна сподіватися на її доброчесність – журналістка "5 каналу" Лідія Середюк знає.
Хто увійде до Вищої ради правосуддя, вирішують ось тут таємним голосуванням. Для повноцінної роботи ВРП бракує вісьмох людей. У перший день з'їзду суддів спромоглися визначитися з п'ятьма кандидатами. Ще трійку обирають у другому турі.
На кону – діяльність ключового органу суддівського врядування. Присутні делегати кидають бюлетені в урни: з шести кандидатів треба віддати перевагу трьом. Таку кількість залишилося дообрати для старту роботи Вищої ради правосуддя.
Найбільше голосів у другому турі набрали двоє судочинців – Тетяна Бондаренко, яка працює суддею Миколаївського апеляційного суду, та суддя Херсонського адміністративного окружного суду Олена Ковбій. Одразу після оголошення результатів вони складають присяги. Обіцяють чесні й неупереджені рішення.
"Вам не буде соромно за ваш вибір, я це обіцяю", – заявляє суддя Херсонського адміністративного окружного суду Олена Ковбій.
"Вища рада правосуддя в своєму оновленому складі справиться з усіма завданнями", – обіцяє суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко.
Втім, обрати всіх кандидатів у другому турі не вдалося, бо за останнього забракло необхідної кількості голосів. Тому оголосили третій тур, і за його результатами восьмим кандидатом Вищої ради правосуддя став Сергій Бурлаков – суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
"Добре, що вони вісім членів вибрали. Але, на жаль, тут хороші новини закінчуються. Тому що вибрали з тих 16-ти, які їм запропонували, далеко не найкращих, скажімо так", – каже голова правління ГО "Фундація Dejure" Михайло Жернаков.
Із восьми новообраних членів ВРП, у більшості заплямована репутація, стверджують у Центрі протидії корупції.
"Учора судді обрали суддю Юлію Бокову, яка неодноразово їздила в окупований Крим. Вона та її родичі мають там нерухомість", – каже експертка центру протидії корупції Галина Чижик.
Неодноразові відвідини росії і не тільки, активісти закидають і Сергію Бурлакову.
"У Верховному Суді працює з 2019 року, а до того він багато років працював на проросійського олігарха олександра фельдмана, який в парламенті ІХ скликання представляв заборонену партію опзж. крім того, Бурлаков має певні зв'язки з російською федерацією. він туди їздив після розв'язання війни проти України", – зазначає експертка центру протидії корупції Галина Чижик.
Те, що був у росії, сам новообраний член ВРП підтверджує. Але жодних подробиць.
Та на цьому ймовірний російський слід, як розповідають активісти, не зникає в решти з нового складу Вищої ради правосуддя.
"Так само певні зв'язки із росією має інша обрана сьогодні кандидатка. Це суддя із Миколаєва Тетяна Бондаренко. Її брат є громадянином росії", – каже експертка центру протидії корупції Галина Чижик.
"Правда, звичайно, в мене є брат, який живе дуже давно в росії. Я не відвідувала цю державу і, власне, я з братом дуже давно не спілкуюсь", – пояснює суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко.
Кожен, хто склав присягу, обраний на найближчі чотири роки. Але сумнівні досьє викликають недовіру і побоювання в активістів – чи працюватиме оновлена Вища рада правосуддя в інтересах держави, а не своїх власних.
"Подивимося на перші рішення Вищої ради правосуддя. Зокрема, щодо обрання голови і заступника голови. І щодо того, звісно, яку Вищу кваліфкомісію суддів вони виберуть: 16 людей з 32-х фіналістів", – вважає голова правління ГО "Фундація Dejure" Михайло Жернаков.
Вища кваліфікаційна комісія займатиметься добором нових суддів і переатестацією чинних. Цей орган має сформувати Вища рада правосуддя, в якої вже є кворум для такого серйозного завдання. Але і крім нього назбиралося ще багато важливого і невирішеного.
"Вища рада правосуддя, в першу, чергу, має розглянути термінові питання суддів, яких підозрюють у колабораціонізмі та інших злочинах, оскільки без згоди Вищої ради правосуддя їх не можна арештувати, тримати під вартою", – каже експертка центру протидії корупції Галина Чижик.
А ще без ВРП суддю не можна призначити, відсторонити, звільнити чи перевести до іншого суду. Ці кадрові питання теж висіли в повітрі, доки Вища рада правосуддя не працювала. Тепер, коли в цьому органі для роботи є необхідний мінімум за кількістю, судова реформа має зрушити з місця. Її впровадження від України очікує Євросоюз. Бо ж це одне з ключових завдань, які треба виконати, щоби почати перемови про євроінтеграцію.
Лідія Середюк та Олексій Тищенко, "5 канал"
Як відомо, попередній склад Вищої ради правосуддя достроково припинив свої повноваження – 22 лютого 2022 року одразу 10 членів ВРП пішли з посад.
Дивіться також: Судді та ненависть, реформа ВРП та ВККС, чому за мантію не соромно? | Роман Куйбіда | Є СЕНС
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
