Знову активізувалася тема виборів. Зворохобилися ще після перемоги Трампа та активних дій адміністрації Сполучених Штатів щодо мирних перемов і завершення війни. Новий імпульс – від Fox News, які повідомили, що поточний мирний план від США і росії передбачає 3 етапи: припинення вогню, вибори та укладання угоди. В Україні ж деякі політичні партії пожвавили роботу у партійних осередках. Поліграфкомбінат "Україна" нібито прораховує, скільки треба бюлетенів. Про виборчу лихоманку свідчать й інші ознаки. Зокрема, потенційна дата, яку озвучив п'ятий Президент Петро Порошенко. Коли українці обиратимуть нову владу та за яких обставин можуть відбутися вибори в Україні, з'ясовувала Марта Шикула.
"У нас розпочала роботу Центральна виборча комісія, яка два з половиною роки нічого не робила. В нас розпочата робота по відновленню реєстру виборців, в нас поставлене завдання по роботі так званого Мін' єду, по закордонних виборцях, тільки по виборця вони не допомагають людям, вони формують реєстр. Можу ще дати вам інформацію, що поліграфкомбінат "України" отримав завдання від влади обрахувати вартість друку бюлетенів на вибори", – заявив п'ятий Президент Петро Порошенко.
А самі вибори, запевняє п'ятий Президент, відбудуться 26 жовтня, вже цього року. І цілком імовірно, що саме так і буде, кажуть аналітики. За час повномасштабної війни тема виборів не раз з'являлася в інформаційному полі, а політики поволі готувалися до них. А от після зміни влади у Сполучених Штатах усі пожвавилися.
Ознаки, які нині свідчать про підготовку до виборів, можна розділити на дві частини, кажуть політологи. Офіційну, тобто державну, і неофіційну – партійну.
"Слуга народу", так і деякі партії, які перебувають навіть в опозиції, але голосують в унісон, наприклад, із владою, вони активно зараз починають працювати в регіонах, відновили випуск партійних засобів масової інформації, здаються громадянам, плюс різноманітні там буклетики, звіти і так далі. "Слуга народу", наприклад. Це ж відкрита інформація, і можна перевірити. Активно відкриває так звані хаби. Ну тобто місця, партійні офіси, де вони збираються зустрічатися з громадянами. Ми бачимо деяку активізацію мажоритарних депутатів, які згадали про те, що в них є округи. Вони в ці округи їздять. Ну і це ж саме стосується деяких інших політичних сил, які зараз активно починають моніторити актив, викликати всіх на якісь зустрічі і дивитися, на кого вони, власне, можуть покластися," – пояснив політолог Ігор Рейтерович.
Чи не найбільше, кажуть політичні експерти, до виборів нині готується влада. І не лише роботою у виборчих округах, із виборцями і газетними агітками, працюють також із потенційними опонентами.
"З Порошенком усе зрозуміло, тут пояснювати нічого не потрібно, це людина, яка навряд чи могла безгласно створити йому конкуренцію на посаду президента, але яка достатньо конкурентна на рівні парламенту. Це раз. Далі ми бачимо, знову почався накат на Кличка і на всіх, скажімо так, непідвладних йому очільників міст. Далі ми бачимо накат на, знову таки, журналістів. Ми бачимо спробу заткнути рот громадським активістам. Зеленський докладе всіх зусиль для того, щоби всі ті, хто не підконтрольні напряму йому, скажімо так, або закрили рота, або їм будуть робитися пропозиції", – зазначає журналіст, політичний оглядач Богдан Буткевич.
Потенційними конкурентами владі й іншим політичним силам нині можуть стати військові, прогнозують аналітики. Вони мають усі шанси посісти владні крісла. Хоча нині ніхто із військових про готовність йти на вибори прямо не говорить.
Пожвавлення є і серед соціологів, нині їм замовляють не лише соціологічні опитування, проводиться робота з фокус-групами, а це ще одна ознака виборів, кажуть політологи. Ведуться розмови і з політтехнологами.
Попри все, у президентській команді вибори відкидають.
"Бачу, знову пішли якісь розмови про вибори. Не вперше за час війни. Тому вкотре нагадаю, що, по-перше, вибори під час воєнного стану неможливі. А по-друге, в межах діалогу Жана Моне лідери всіх фракцій і груп уклали угоди, що вибори відбудуться не раніше, ніж через 6 місяців після закінчення воєнного стану", – заявив лідер фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Скасувати воєнний стан – питання одного дня. Тільки провести вибори буде непросто. Навіть якщо відбудуться мирні перемови і припиниться вогонь. Адже повномасштабна війна внесла багато коректив і в процес голосування.
"Є робочі групи, які працюють у парламенті, тому що ми точно розуміємо, що провести воєнні вибори за тим законодавством, яке в нас є, буде нереально. Тому його треба адаптувати для того, щоб ви могли дати людям можливість проголосувати, щоб врахувати безпекові умови, питання територій, на яких можна провести вибори, а на яких ні. З того приводу, що вже є конкретна дата, але вони ж самі себе ставлять у рамки, тому що є розуміння, що вибори неможливі за час воєнного стану, вибори неможливі в тих безпекових умовах, в яких ми зараз перебуваємо. І такі вибори, я маю на увазі, якщо будуть порушені, то ці правила можуть навпаки, призвести до шкоди країні, а не до демократичної зміни влади", – пояснила лідерка руху "Чесно" Віта Думанська.
А ще питання – як і де голосуватимуть вимушені мігранти, військові та українці на окупованих територіях. Аналітики припускають, із виборами після закінчення війни не зволікатимуть. Тягнути час владі невигідно. Бо у виборців що далі більше виникатиме запитань. Тому вибори будуть намагатися організувати якнайшвидше.
Марта Шикула, "5 канал"
Раніше у CNN припускали, що початкове припинення вогню може бути часом для виборів в Україні, а ексголовком ЗСУ Валерій Залужний є зручнішою фігурою для президента США Дональда Трампа.
Також дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
