Востаннє таке було 1991-го року. У парламенті взялися за підготовку всеукраїнського референдуму щодо мирного плану. Попередньо, провести його планують в один день із президентськими виборами. Відповідний законопроєкт мають представити до кінця лютого. Для цього США, Україна, Європа та росія мають затвердити драфт угоди. Як відбуватиметься волевиявлення, для чого об'єднувати два питання в один день і чи можливим буде онлайн-голосування – далі в матеріалі.
Референдум і вибори в один день: позиція парламенту
Уже до кінця лютого у Верховній Раді можуть презентувати законопроєкт про проведення виборів і референдуму щодо мирного плану. Планується, що обидва голосування відбудуться в один день. Про це під час брифінгу на полях зустрічі радників із нацбезпеки країн, які входять до "коаліції охочих", повідомив голова провладної фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
За його словами, поєднання двох голосувань має забезпечити якомога більшу залученість громадян. Адже, відповідно до закону, щоб визнати референдум легітимним, участь у ньому мають взяти щонайменше 50% виборців.
"В реєстрі виборців довоєнному було 36 мільйонів людей. Тобто 18 мільйонів людей мають прийти на референдум. Сьогодні це недосяжна цифра, тому що ми втратили території, 7 мільйонів людей за кордоном. На президентські вибори це зазвичай найбільша електоральна подія в країні. І на нього зазвичай приходять більше 10 мільйонів людей. І поєднавши президентські вибори з референдумом одночасно, є надія, що на цей референдум прийде як можна більше людей, як внутрі України, так і за кордоном, українці за кордоном", – розповів голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Передбачається, що виборці отримають два бюлетені: один – для голосування на президентських виборах, інший – із питанням щодо підтримки або непідтримки мирної угоди.
Умови проведення та питання безпеки
Парламентарі наголошують: будь-яке волевиявлення можливе лише за умови припинення вогню. Водночас для підготовки референдуму щодо мирного плану чотири сторони мають затвердити чорновий варіант документа. Після цього на підготовку до голосування знадобиться близько 90 днів.
Протягом цього часу зміст угоди обговорюватимуть політики, експерти, громадські організації та журналісти. За словами голови Верховної Ради, питання у бюлетені може бути лише одне – чи підтримують громадяни запропоновану угоду.
"Питання, які стосуються КОА, Конституції України, питання, які стосуються тих питань, які безпосередньо врегульовані в Найвищому законодавчому акті, не можуть бути питаннями ні Всеукраїнського, ні якого іншого референдуму. Питанням референдуму може бути тільки одне питання, чи підтримуєте ви угоду, чи не підтримуєте, яка буде внесена. Для України будь-який вид людського волевиявлення, чи то референдум, чи то вибори, він повинен мати дві складових. І це є принципово. Безпекова складова, що цей період повинен гарантуватися відповідними якимись питанням, пов'язаними з гарантією безпеки. І друге, демократична складова. Там є дуже велика кількість нюансів, які ми теж всі проговорили, починаючи від голосування військових, голосування наших людей закордоном, запрошення їхніх спостерігачів в Україну, бо це теж важливо, щоб їхні спостерігачі не сконцентрувалися тільки на західній частині України", – наголосив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Онлайн-голосування і скепсис суспільства
Питання виборів залишається складним, але цього потребує дипломатичний трек, зазначає Володимир Зеленський. Президент підкреслює, що за крісло не тримається, однак визнає: наразі питань більше, ніж відповідей. Про значну кількість нюансів говорять і військові.
"Буде оголошено, буде інструмент, будемо голосувати, а на сьогодні ми зайняті війною, захистом держави. Оце на сьогодні найголовніше. Взагалі, ви знаєте, коли говорять під час війни про вибори, чесно кажучи, не дуже мені то все подобається, якщо чесно. Нехай займаються і остаточно на суд людський і суд божий винесуть те, що вони там придумають. Чи вдасться їм це зробити, не знаю. Дуже багато нюансів, насправді", – поділився речник української добровольчої армії Сергій Братчук.
Одним із можливих варіантів голосування розглядають онлайн-формат. Утім одностайності щодо цього немає ані серед народних обранців, ані серед суспільства. Політологи зазначають, що більшість громадян скептично ставиться до такої ідеї.
"Населення дуже скептично ставиться до можливості проведення, по-перше, онлайн-виборів. Тут взагалі ніхто не вірить в те, що це можуть бути чесними виборами. Реально більше 60% говорить про те, що ці вибори будуть нечесними, якщо вони будуть відбуватися в онлайні. Тому навіть якщо ці вибори будуть проводитися, то треба розуміти, що існує висока загроза того, що як мінімум половина суспільства може не сприйняти ці вибори як чесні. І як мінімум половина суспільства може вважати, що ці вибори будуть такими, що є сфальсифікованими", – заявив керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко.
Голова фракції "Слуга народу" уточнив, що йдеться про гібридне голосування із залученням онлайн-інструментів, зокрема для реєстрації внутрішньо переміщених осіб на зручних для них дільницях.
Володимир Зеленський своєю чергою зауважив, що якби онлайн-систему запровадили ще за часів ковіду, нині питання виборів було б менш проблемним.
"На мій погляд, якщо б ми тоді це зробили, сьогодні не було би питання щодо виборів під час війни. Якщо б тоді були б зміни законодавчі під час ковіду, всі би розуміли, що це працює. Або не працює. Тому під час ковіду можна було це спробувати, не такі були ризики. На сьогодні мені сказати, це складно, які повинні бути вибори. Безумовно, напевне, онлайн-формат допоміг би людям, які за кордоном, тому що їх багато. Але передусім пріоритет був би для тих людей, хто у нас, для наших військових, які на фронті", – заявив президент України Володимир Зеленський.
Чіткого дедлайну щодо розробленого законопроєкту наразі немає. За словами Давида Арахамії, народні обранці планують мати варіант документа, який можна буде зареєструвати і голосувати за нього, до кінця лютого 2026-го року. Водночас у парламенті наголошують: сучасного досвіду проведення таких волевиявлень Україна не має. Востаннє всеукраїнський референдум відбувся 1991 року. Тож у якому форматі це відбудеться нині – питання поки що без відповіді.
Софія Фесік, "5 канал"
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що господар кремля не погодився на припинення вогню на час можливого проведення референдуму в Україні щодо "мирного плану".
Водночас видання Axios вважає, що російська сторона на переговорах допустила можливість тимчасового припинення вогню з метою проведення референдуму щодо статусу територій.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.